«У дорозі молодий і вічний…»

«У дорозі молодий і вічний…»

Микола Петрович Трублаїні (Трублаєвський) – наш земляк. Народився 25  квітня 1907 року в селі Вільшанка Вінницької області.

Свою літературну діяльність Микола Трублаїні розпочинав на Вінничинні.

Шістнадцятирічний  Микола  вперше спробував свої сили в журналістиці в такому «жанрі», як … провокація.

На початку 1925 року Миколу Петровича направили на чотиримісячні курси журналістики тоді вперше  з’явився його псевдонім «Трублаїні». Закінчивши курси  він став штатним співробітником республіканської газети «Вісті».

В січні 1926 року Трублаїні вирушив у свою першу  далеку мандрівку – на Далекий Схід, про яку вмістив у «Вістях» осяжні нариси «Великим сибірським шляхом» та «Листи з далекої подорожі», що друкувалися з продовженням у кількох номерах. Ці дорожні нотатки – обнадійливий передвісник його розлогих публіцистичних творів «До Арктики через тропіки» (1929 рік) із ще відчутними слідами учнівства та «Людина поспішає на Північ» (1930), який відзначається зрілістю і чудовим знанням матеріалу.

«Листи», в яких Трублаїні велику увагу приділяє численній українській громаді Далекого Сходу, цікаві також сьогоднішньому читачеві, бо розкривають маловідомі сторінки з історії діаспори, причому грунтуються вони на яскравих фактах і особистих враженнях автора.

Творчість була головним захопленням письменника. За десять років праці (1931 – 1941 рр.) Микола Трублаїні написав більше трьох десятків книг загальним об'ємом більше двохсот друкарських листів.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Микола Петрович з перших днів прагнув потрапити на фронт і нарешті 20 вересня 1941 року отримав дозвіл поїхати на передову в якості військового кореспондента де й загинув.

Напередодні 115-ї річниці від дня народження письменника на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека» організована виставка-портрет під назвою «У дорозі молодий і вічний…».