У цей день ми схиляємо голови у скорботі та пошані до нашого земляка, Владислава Стадніка — відважного Воїна, вірного сина України, який поклав своє життя в бою за нашу свободу 5 травня 2022 року.

    Владислав, майстер ландшафтного дизайну за фахом, ще у березні 2016 року добровільно став на захист своєї держави. Мирна професія не зупинила його — він обрав шлях військового. Протягом шести років ніс службу в лавах Збройних Сил України. Тричі продовжував контракт. Пройшов від солдата до командира взводу, здобувши авторитет, повагу й довіру бойових побратимів.

    П’ять ротацій, гарячі точки, звільнення населених пунктів Київщини та Чернігівщини… Владислав був там, де найважче. Був прикладом мужності й відданості. У ньому поєднувалися молодість і військова зрілість, мудрість і рішучість.

    5 травня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу Миколаєва, Владислав Валерійович отримав важке поранення. Помер у шпиталі… Йому було лише 24 роки.

    За свою службу Владислав нагороджений чотирма відзнаками, серед них — дві нагороди від Президента України. Його ім’я вписане у пам’ять громади: на честь Героя названа вулиця в Липовці, встановлена меморіальна дошка на фасаді школи, де він навчався.

     Його подвиг — безцінний. Його втрата — це рана, що болить кожному, хто його знав. Світла пам'ять і вічна слава Герою України!