23 червня минає рік з того дня, коли у боях за Україну загинув наш земляк — мужній воїн, стрілець-снайпер, справжній патріот Микола Олексійович Гаврилюк.

    До останнього вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно з'явилося підтвердження — Миколи більше немає... Але він назавжди залишився у пам’яті людей як чоловік великої гідності, доброти та сили духу.

    У квітні 2024 року Миколу мобілізували до лав Збройних Сил України. Після навчання — на передову. Стрілець-снайпер 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 роти служив поблизу Бахмута, де велися запеклі бої.

    23 червня 2024 року, під час контрнаступу в районі населеного пункту Сокіл Донецької області, він потрапив у бій, з якого не повернувся. Родина понад дев’ять місяців жила в надії, вірячи, що він живий. Але серце стислося, коли надія згасла — Микола загинув.

    Згадаймо ім’я захисника у молитві, яке залишиться серед тих, хто віддав найдорожче — життя — за майбутнє України.

    Вічна слава! Герої не вмирають — вони живуть у нашій пам’яті, у кожному вільному дні.