12 березня — день народження нашого захисника-земляка із села Зозів — Григорія Васильовича Кучера. Цього дня він мав би приймати щирі вітання, чути теплі слова від рідних, обіймати своїх синів і будувати нові плани на майбутнє. Та війна безжально обірвала його життєвий шлях. 

    Григорій народився 12 березня 1985 року у багатодітній родині в селі Зозів. Зростав серед великої родини. З дитинства був працьовитим, щирим і відповідальним. Навчався у місцевій школі, а згодом у Зозівському ПТУ опанував професію механізатора. Його життя було тісно пов’язане з рідною землею. Після строкової служби він повернувся у своє село, працював механізатором у господарстві «Сімекс Агро». Умів працювати сумлінно й віддано, мав золоті руки та добре серце. Створив сім’ю, виховував синів, для яких хотів мирного і щасливого майбутнього. 

    Коли розпочалася повномасштабна війна, Григорій не залишився осторонь. У травні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-снайпером десантно-штурмового підрозділу. Вірно і мужньо виконував свій обов’язок на Херсонському напрямку. Навіть після поранення, пройшовши лікування, він повернувся на фронт — не міг залишити побратимів у боротьбі.  

    20 березня 2024 року у бою поблизу населеного пункту Зміївка на Херсонщині Григорій Кучер загинув, рятуючи своїх побратимів. 

    Його життя було простим і чесним — сповненим праці, любові до родини та відданості Батьківщині. Саме таким він назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав. Світла пам’ять і вічна слава Герою!