неділя, 15 березня 2026 р.

    Цього дня, 15 березня, вшануймо пам’ять нашого земляка — Романа Володимировича Федоренка, мужнього воїна, який віддав своє життя за Україну. 

    Роман народився 27 червня 1992 року у місті Липовець. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у Липовецькій школі №2. Після її закінчення вступив до Вінницького національного технічного університету, де здобув вищу освіту за спеціальністю, пов’язаною з автомобілями та машинобудуванням. Займався підприємницькою діяльністю, будував плани на майбутнє, мріяв про власну родину. 

    З початком повномасштабного вторгнення Роман одним із перших долучився до громадського формування спротиву місцевої територіальної оборони Липовецької громади. А вже у 2023 році, після оголошення про створення Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють», добровільно вступив до її лав. Пройшовши відбір та навчання у Вінниці та Одесі, Роман став бійцем штурмового полку «Цунамі». Служив у поліцейському взводі №1 роти №1 батальйону №1 управління поліції особливого призначення №2. Побратими знали його за позивним «DOSS». Він був водієм броньованої техніки, але неодноразово виходив на бойові завдання і як штурмовик піхоти. 

    У липні 2023 року разом із побратимами та підрозділами ЗСУ Роман брав участь у боях за Кліщіївку на Донеччині. У березні 2024 року підрозділ готувався знову вирушити на передову. Бійці ремонтували та готували техніку, за яку відповідав і Роман. 

    15 березня 2024 року ворожі війська завдали підступного ракетного удару по Одесі. Після першого вибуху Роман разом із побратимами допомагав пораненим і вивозив техніку з-під обстрілу. Під час повторного вибуху він зазнав тяжких поранень. Лікарі боролися за його життя, але врятувати воїна не вдалося... Роману Федоренку назавжди 31 рік.

    За мужність, відвагу та вірність присязі Роман Володимирович Федоренко нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни», а також Почесним нагрудним знаком «Комбатанський Хрест» (посмертно). 

    У рідному Липовці на його честь відкрито меморіальну дошку, а в серцях рідних, друзів і побратимів назавжди залишиться світла пам’ять про доброго, щирого, відважного чоловіка.

    Світла пам’ять Герою! Вічна шана!

Немає коментарів:

Дописати коментар