Сьогодні, 24 березня, ми вшановуємо пам’ять Захисника України — Михайла Михайловича Насадюка, який мав би святкувати свій день народження...

    Михайло народився у 1998 році в селі Капустяни на Вінниччині. З дитинства був працьовитим, допитливим, мав хист до техніки. Закінчив Ладижинський фаховий коледж, згодом здобув освіту інженера-електрика у Вінницькому національному аграрному університеті. Працював електриком, мріяв про власну справу. Він любив життя, свою родину, друзів, рідну землю. Був щирим, відкритим, із добрим серцем і великими мріями про мирне майбутнє. Та війна змінила все...

    Вже з перших днів повномасштабного вторгнення Михайло став на захист України. Служив у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, був майстром саперної справи, талановитим інженером і надійним побратимом. Його бойові шляхи пролягли Миколаївщиною, Херсонщиною, Донеччиною. Серед перших він у складі зведеної групи зайшов на острів Зміїний, розчищаючи шлях від мін, і разом із побратимами встановив державний прапор України. Останній рік служби він працював над надзвичайно важливими речами — моделював боєприпаси, забезпечуючи бойові підрозділи компонентами для дронів. 

    За мужність і відданість Україні Михайло був нагороджений орденами «За мужність» ІІІ та ІІ ступенів (посмертно), відзнаками «За взірцевість у військовій службі», «Золотий хрест» та відзнакою ГУР «Вогнепальна зброя». 

    Йому було лише 26... 15 серпня 2024 року життя Михайла обірвав російський ракетний обстріл у Павлограді на Дніпропетровщині.

    Сьогодні ми згадуємо того, хто жив із добром у серці і вірою в перемогу України. Світла пам’ять про Михайла назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Вічна слава Герою!