Два роки тому, 10 квітня, обірвалося життя мужнього воїна, вірного сина України Миколи Петровича Ісаєва... Йому було лише 36. Попереду — життя, плани, мрії. Та війна розпорядилася інакше. 

    Микола народився 30 квітня 1987 року. Його дитинство і юність пройшли у селах Сутиски та Білозерівка. Тут він зростав, навчався, здобував професію. Згодом доля пов’язала його з Липовцем, де він прожив понад десять років, працював, займався підприємницькою діяльністю разом із братом, будував своє життя. Та коли Україна покликала — він не залишився осторонь. 

    Ще раніше Микола став на захист держави як доброволець у зоні АТО. А з початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю. Служив солдатом інженерно-загороджувального батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Захищав Україну на найгарячіших напрямках сходу.  

    10 квітня 2024 року, поблизу населеного пункту Красногорівка на Донеччині, Микола Ісаєв прийняв свій останній бій... Похований Герой у селі Пеньківка — поруч із рідними.  

    Вічна пам’ять і слава Герою України!