У скорботі та глибокій шані згадаймо в молитві нашого земляка, відважного воїна України — Миколу Петровича Ісаєва, який уже ніколи не відзначить свій день народження серед рідних і близьких. 

    Народився Микола 30 квітня 1987 року в селі Сутиски Тиврівського району. Згодом його родина оселилася у селі Білозерівка нашої громади, де минули його дитячі роки та навчання у школі. Після її закінчення здобув професію у Вінницькому вищому художньому професійно-технічному училищі №5. 

    Тривалий час проживав у Липовці, де понад десять років разом із братом Олександром розвивав власну справу. Він був людиною працьовитою, відповідальною та цілеспрямованою. Коли ж Україна потребувала захисту, не залишився осторонь — свого часу добровольцем вирушив у зону АТО. Із перших днів повномасштабного вторгнення знову став до строю, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі інженерно-загороджувального батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади. 

    10 квітня 2024 року поблизу Красногорівки Донецької області Микола Ісаєв загинув, залишаючись вірним присязі та Батьківщині до останнього подиху. 

    Останній спочинок Герой знайшов у селі Пеньківка Турбівської селищної громади, де покоїться його мати. 

    Світла пам’ять про Миколу житиме у серцях усіх, хто його знав. Його мужність, самопожертва і любов до України назавжди залишаться прикладом для прийдешніх поколінь. Вічна шана і пам’ять Захиснику!