«Зелене свято у травах іде»

Ой, земле, радістю умийся –
Прийшла до нас Зелена Трійця!
Нехай Господь нам душу гріє,
а поле житом зеленіє!
                                                                                          М.Пономаренко.

Звичаї та традиції, пов'язані з календарними святами українців, є частиною духовної культури українського народу. Глибоке пошанування свого родоводу, щира турбота про збереження та примноження народних традицій - усе це вирізняє українців з-поміж інших націй. Свято Трійці — найулюбленіше в Україні, бо дарує надію на щедрий урожай.

Трійця вважається в народі одним з найбільших свят після Різдва та Великодня. Відзначають його у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Це свято на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Духа Святого. За біблійними переказом, на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа люди, які молилися, побачили Святого Духа - він вогненними язиками зійшов на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається початком народження християнської церкви.

Трійця — символ, що виражає триєдність. За давніми уявленнями, Трійцю складали Яв — світ явний, земний; Нав — світ невидимий, духовний і Прав — світ законів матеріального і духовного буття. Золоте Трисуття (Тризуб) — символ бога Трояна, який тримає три Сонця. Воскова свічка-трійця, запалена «живим вогнем» на Різдво молодого Божича-Сонця та на Водохрещу, — то Божа пам’ять про творення трьох небесних світил: Сонця, Місяця і Зорі, що їх принесло первовічне Дерево життя.

Ще в Україні Трійцю вважають часом відновленого життя, зелені. В суботу, напередодні свята, люди прикрашають свої житла гілками клена, липи, ясена. Підлогу притрушують лепехою.

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З святами пов'язані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї.

Чому і в наш час це свято хвилює нас так само, як і наших далеких прародичів? Чи не тому, що в ці червневі дні кожне зіллячко наповнене сонцем і теплом, сповнене жагою жити й родити, що цвітуть жита і буяють квіти? Природа, сягнувши в червні зеніту квітування, ніби стверджує, що життя вічне, невмируще. І кожне серце в унісон з природою переймається цією вірою. У ці свята ми вдовольняємо одвічну потребу людської душі - спілкуватися з живою природою.

Саме цій  темі було присв’ячене засідання клубу за інтересами «Надвечір’я». Бібліотекар читального залу Р. Скоропад провела народознавчу годину   «Зелене свято у травах іде»

 Також  подивилися цікавий фільм про особливості святкування Зелених свят на Наддніпрянщині, Поліссі, Карпатах. До заходу був оформлений перегляд літератури «Трійця: квіти, трави і духм’яне літо»

 

Напередодні прекрасного свята радості та одвічної надії - Міжнародного Дня захисту дітей, Липовецька районна дитяча бібліотека провела веселу тусовку з читачами - дітьми.

День захисту дітей - це не тільки веселе свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі дітки росли щасливими, здоровими, радісними, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали достойними громадянами і гордістю України.

В програму тусовки входили різноманітні ігри. конкурси, розваги, вікторини, загадки... Відсвяткували дітки гучно, весело, пізнавально, яскраво і незабутньо. На них чекало багато сюрпризів. Припали дітям до душі медальки "З Днем захисту дітей" виготовлені працівниками бібліотеки, найбільше захопила літературна вікторина, в ході якої юні читайлики показали гарні знання. На протязі розважального заходу лунали дитячі пісні, демонструвались відеокліпи.

Найактивнішими учасниками тусовки стали другокласниця ЗОШ №2 Олеся Фармагей та шестикласниця Вікторія Муравська.

Переможці отримали призи, а всі учасники заходу невеличкі сувеніри.

На закінчення свята бібліотечні працівники побажали юним громадянам України здійснення всіх мрій та сподівань, радісного та змістовного відпочинку під час літніх канікул, нагадавши, що у книг канікул не буває.

 

 

 

Пам'ять нетлінна – подвиг вічний

Все далі в історію відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя за наше з вами сьогодення. У довічному боргу наше покоління і перед  тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Зберегти їх пам'ять, донести ЇЇ до молодого покоління святий обов’язок кожного.

 Липовецька центральна бібліотека  провела урок мужності  з учнями старших класів  «Пам'ять нетлінна – подвиг вічний»

До заходу був  організований перегляд літератури «Із року в рік часопис віддаляє своїх нащадків далі від війни ,та  травень знов і знову нагадає , як із життя ішли його сини»

 

         Щороку в травні ми відзначаємо свято Великої Перемоги. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашизмом. Наші ветерани кров’ю відстояли нашу свободу, їх величний подвиг – навіки в пам’яті народній. Саме, під такою назвою відбулась зустріч читачів Липовецької районної бібліотеки для дітей, учнів загальноосвітніх шкіл міста з легендарною липівчанкою, учасницею бойових дій періоду Великої Вітчизняної війни    93-річною Вірою Іванівною Ковалик.

         На фоні документальних матеріалів бібліотечні працівники донесли до дитячих сердець весь жах, трагічні наслідки і неприпустимість війни. На допомогу хроніці прийшла книга. Зі сльозами на очах  присутні слухали  уривки з художніх творів про війну. Коментований перегляд «Пам'ять подвигу» включав також статті з періодичних видань про В.І. Ковалик.

         Але найбільше зворушила дітей жива розповідь ветерана війни. У 1942 році вона добровольцем пішла на фронт і була зарахована в 5 танкову армію, 18 танковий корпус в розвідувальний взвод. Віра Іванівна була учасницею Сталінградської, Курської і Корсунь-Шевченківської битв, брала участь у визволенні Курської, Харківської, Полтавської, Кіровоградської, Вінницької областей, дійшла з боями до Румунії. Під час війни отримала поранення, контузії, в 1944 році демобілізована за станом здоров’я. За бойові заслуги отримала багато нагород, кожна з яких їй дорога і має свою історію. Після війни повернулася в рідне місто, працювала в державних установах до виходу на пенсію, до цього часу веде активне громадське життя, за що удостоєна високої нагороди « За заслуги перед Липовеччиною».

         Шанована гостя поділилася секретами довголіття і бадьорості духу, закликала правнучат добре вчитися, працювати, щоб бути здоровими, любити Україну, зростати щасливими під мирним небом.

         Впродовж заходу лунали пісні воєнних років. Розчулили ветеранку хвилюючі поетичні рядки у виконанні дітей, і подаровані ними живі квіти. Під акорди української пісні «Перемога» від імені усіх присутніх зав. районною бібліотекою для дітей Н. Сичук ще раз подякувала В.І. Ковалик за Перемогу, побажала многая літа і висловила надію зустрітися на її 100-річному ювілеї.