четвер, 22 вересня 2022 р.

Дні і роки – історії кроки

Дні і роки – історії кроки

Сьогодні, 22 вересня в Україні відзначається День Партизанської слави. Це свято покликане висловити всенародну повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Другої світової війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу.

Партизани нерідко працювали в оточенні ворожих військ, при цьому не шкодували найдорожчого - власного життя. Ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто зупинив фашистську навалу.

Минають роки і прямих свідків того часу стає все менше та героїчні подвиги українських партизанів у нашій пам’яті житимуть вічно. Герої не вмирають!

З нагоди відзначення Дня Партизанської слави в  Інтернет - центрі відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки було проведено  слайд – бесіду під назвою «Дні і роки – історії кроки».

Присутні почули цікаву інформацію та переглянули матеріали про підпільну діяльність партизанів під час Другої Світової війни.

середа, 21 вересня 2022 р.

Голос, який підкорив весь світ

Голос, який підкорив весь світ

23 вересня 2022 року минає 150 років від дня народження славетної оперної співачки Соломії Крушельницької, чий дивовижний голос почули та полюбили мільйони людей, від Львова до Нью-Йорка. Вона підкорила найпрестижнішу оперну сцену La Scala, постійно вчилася новому та вдосконалювала свою майстерність, а завдяки шаленій популярності й таланту змогла познайомити з українською піснею весь світ. Українську співачку в Італії й Польщі називали своєю та вважали національною гордістю, але вона завжди повторювала, що є українкою, а свої особисті концерти скрізь закінчувала українськими народними піснями.

Вшановуючи пам’ять про Соломію Крушельницьку Україна відзначає 150-річний ювілей співачки на державному рівні, ім’я видатної  українки має знати весь світ.

Долучившись до відзначення  ювілею, відділ обслуговування дітей та організаторів дитячого читання провів з користувачами цікаву  мистецьку хвилинку «Голос, який підкорив весь світ!».

Шановні користувачі! Пропонуємо також і цікаві інтернет- джерела про життя та творчість видатної української оперної співачки та педагогині.

Соломія Крушельницька | Біографія | Цікаві факти –Режим доступу: |https://www.youtube.com/watch?v=DOIKdYQ5RjI

Соломія Крушельницька. "Ой, летіли білі гуси".-Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=rJSzL1dSWxk


понеділок, 19 вересня 2022 р.

Пишаємося нашими юними талантами!

             Пишаємося нашими юними талантами!

За результатами обласного етапу Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі канікули-2022» у номінації «І в кожному із нас уже живе філософ!» одне із призових місць отримала Вероніка Дячук, учениця 10-го класу Липовецького ліцею №3.



Щиро вітаємо Вероніку, бажаємо творчих успіхів та нових перемог!

пʼятниця, 16 вересня 2022 р.

Збережімо озоновий шар!

                         Збережімо озоновий шар!

16 вересня відзначається Міжнародний день захисту озонового шару. У цей день у 1987 році була прийнята одна з найуспішніших міжнародних угод – Монреальський протокол, мета якого полягала у захисті озонового шару.

Як відомо, користь озонового шару безцінна, він є найважливішою складовою частиною атмосфери. Саме озоновий екран охороняє живі організми Землі від шкідливого випромінювання Сонця, а зменшення товщини цього шару може призвести до серйозних наслідків.

Для планети - це зміна температури, режиму вітрів і дощів, підвищення рівня моря, танення льодовиків; для людини – погіршення здоров’я, збільшення кількості гострих та хронічних уражень шкіри, очей, імунної системи вцілому.

До Міжнародного дня захисту озонового шару у Липовецькому ліцеї №1 ім. В.Липківського Липовецької міської ради Вінницької області, за участі членів молодіжного екологічного клубу «Зелена хвиля» проведено екологічну годину  «Збережімо озоновий шар».

В ході зустрічі присутні обговорили важливі питання, зокрема:

- які фактори впливають на руйнування озонового шару Землі;

- що таке озонові діри та до чого призводить їх поява;

- як люди можуть вплинути, щоб зберегти озоносферу .



понеділок, 12 вересня 2022 р.

Живу, люблю і дихаю тобою, моє найкраще місто на землі.

                       Живу, люблю і дихаю тобою,

моє найкраще місто на землі.

Ми народилися в Липовці - чудовому подільському містечку, яке захоплює героїчною історією, чарує мальовничою природою, зворушує життєствердною впевненістю у майбутнє. Наше місто живе і розквітає завдяки талановитим, працьовитим людям.

Напередодні Дня  народження  рідного міста в відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання користувачам презентовано краєзнавчий перегляд «Живу, люблю і дихаю тобою, моє найкраще місто на землі». Бібліотечні працівники проводять огляди літератури, залюбки коментують представлені книги, періодичні видання, буклети про наш Липовець.

Юні друзі! Збережіть ці знання, поглиблюйте їх і передавайте у спадок своїм нащадкам. Любіть своє місто і примножуйте його славні традиції.

Усіх охочих запрошуємо до перегляду.

З Днем народження, рідне місто!








пʼятниця, 9 вересня 2022 р.

Крок за кроком до здоров’я

 Крок за кроком до здоров’я

Фізична культура і спорт є запорукою здорової нації. Традиційно День фізичної культури та спорту України відзначається у другу суботу вересня. Вперше це свято відзначали у 1994 році після виходу відповідного президентського указу. Культ здорового тіла, в якому здоровий дух, завжди був притаманний українцям.

Сьогодні завдання кожного усвідомити, що заняття спортом це не тільки рухові навички, але тренування волі, розуму, почуття. Фізична культура особистості відображає її освіченість і досконалість. Враховуючи особливості організму, чи особисті вподобання, кожен може вибрати вид спорту: біг, плавання, ходьба, гімнастика, туризм чи інше . 

День фізичної культури – це свято сильних, вольових та мужніх людей, які живуть спортом та віддають йому всіх себе.

Сьогодні до Дня фізичної культури і спорту в Інтернет - центрі відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки була проведена  слайд – бесіда під назвою «Крок за кроком до здоров’я ».


пʼятниця, 2 вересня 2022 р.

Іван Микитенко – драма страшних років

Іван Микитенко – драма страшних років     


Народився Іван Кіндратович Микитенко 6 вересня 1897р. в родині селянина-середняка, що проживала у містечку Рівному Херсонської губернії.

По закінченні школи вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища.

У грудні 1914p. сімнадцятилітнього "лікарського помічника" Микитенка відправили на фронт.

 Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, був обраний його членом в дні Лютневої революції, — це згодом знайшло художнє відображення в його останній п'єсі "Як сходило сонце".

Вже в двадцять п’ять років, не маючи ніякої літературної освіти, завідував літчастиною Одеського державного драматичного театру, став одним із засновників Всеукраїнського об’єднання пролетарських письменників, а потім і Спілки письменників УРСР.

У 1929 році всі державні українські театри відкрили сезон спектаклями за його п’єсою «Диктатура».

В останні роки життя, з 1935-го до 1937-го, Іван Кіндратович був керівником Національної спілки письменників, членом Міжнародного бюро боротьби проти фашизму. Але, поки він у Мадриді боровся з фашизмом, тут, в українській спілці письменників, розгорнулася масштабна кампанія проти нього.

Його не судили як ворога народу, не заслали, не розстріляли на Соловках. Його просто виключили із партії, а наступного дня, коли він пішов до НКВС, щоб з’ясувати, що сталося, застрелили на вулиці, як бездомного собаку, і так само, зарили невідомо де. Дружина Микитенка, отримала довідку про те, що його знайшли на вулиці мертвим, майже через двадцять років, а  місце його поховання невідоме й досі.

В історію української літератури Іван Микитенко увійшов передусім своїми кращими п'єсами — драмами. Творчіть письменника відображала напругу соціальних змін у суспільстві і тому змогла донести до нашого часу гарячий подих своєї доби.

До 125 - річчя від дня народження Івана Микитенка на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки проведено бесіду-портрет  «Іван Микитенко – драма страшних років».