Українські миротворці на захисті миру

             Українські миротворці на захисті миру

      15 липня Україна присвячує людям, які беруть участь у миротворчих місіях у всьому світі.

    Враховуючи внесок і значення національного миротворчого контингенту України у справі зміцнення миру і злагоди в зонах військових конфліктів, віддаючи честь тим, хто не пошкодував своє життя і здоров’я, 21 травня 2013 року Верховна Рада України запровадила професійне свято саме українських миротворців.

За роки участі в міжнародній миротворчій діяльності Україна увійшла до першої двадцятки держав-миротворців.

Участь українських військовослужбовців в операціях з підтримання миру під проводом ООН, НАТО і у складі спільних миротворчих сил у країнах Європи, Середньої Азії, Африки сприяє зростанню авторитету нашої держави як надійного партнера і впливового суб’єкта в системі європейської і світової безпеки. На різних континентах планети мирні жителі знають і пам’ятають про доблесть і миролюбство, професіоналізм та мужність українських миротворців.

З метою глибокої вдячності та шанування усіх тих, хто в складі спільних миротворчих сил демонстрував всьому світу свій високий професіоналізм, компетентність і надійність у справах врегулювання небезпечних військових конфліктів, на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки, для користувачів юнацького віку було проведено патріотичну годину «Українські миротворці на захисті миру».

Присутні прослухали інформацію про воїнів в блакитних шоломах, які під українським прапором брали активну участь у забезпеченні миру і стабільності в багатьох країнах світу, а також вшанували пам'ять славетних героїв-миротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту.

Маестро мелодій чарівних

Маестро мелодій чарівних

Однією з найяскравіших особистостей української культури другої половини ХХ – перших десятиліть ХХІ ст. є  композитор і музикант Мирослав Скорик (1938- 2020). Його унікальний «життєвий проект» вмістив у себе так багато вершинних досягнень у різних сферах музичної культури, що видається дивовижним, як могла одна людина – навіть впродовж доволі тривалого часового відрізку понад півстоліття!  - здійснити такий об’ємний творчий чин. В його доробку чимало академічних творів, естрадних пісень, саундтреків до фільмів. «Мелодія ля-мінор» для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України, її духовним гімном. Вона звучить у багатьох куточках світу, перекладена для різних інструментів – від бандури до флейти.

З нагоди 85-річниці від дня народження Мирослава Скорика у відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено музичний етюд «Маестро мелодій чарівних».

Впродовж уже декількох десятиліть музичні шедеври Скорика лікують слух, душі та серця українців, переконують у стійкості духу і волелюбності нашого народу. Немає сумнівів, що музика видатного маестро  та пам’ять про нього житимуть ще дуже довго.

         В цей день, 12 липня вшановуємо пам'ять Героя, що більше ніколи не відзначить свій день народження… Сьогодні своє 35-ліття міг святкувати наш захисник Данилевич Павло Олександрович, але війна забрала його молоде життя.

    Народився у м. Калинівка Вінницької області. Навчався у місцевій школі, яку закінчив успішно. Обрав професію за спеціальністю «Автомобілі та автогосподарство» у Вінницькому технічному університеті та здобув кваліфікацію інженера-механіка. Після проходження строкової  військової служби  працював у столиці. Створив сім’ю, разом із дружиною Раїсою виховував донечку Аделіну.

    Павло Олександрович був мобілізований до лав Збройних Сил України та  захищав цілісність Держави у складі мотопіхотної роти в/ч А 2962 на Донеччині. Мав військове звання солдата, навідника першого відділення мотопіхотної роти.

   Стримуючи загарбника поблизу населеного пункту Дубово-Василівка, 01 березня 2023 року наш воїн загинув. Похований на рідній землі батьків у селі Росоша.

    Вічна пам'ять та шана  Герою!

На Івана, на Купала квітка щастя розцвітала

 На Івана, на Купала квітка щастя розцвітала

Одним із найпоетичніших свят українського обрядового календаря є свято Івана Купала, яке припадає на 7 липня. Історично цей день був днем літнього сонцестояння та православним святом Різдва Івана Хрестителя.

У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено народознавчі оповідки «На Івана, на Купала квітка щастя розцвітала». Діти ознайомились з культурою побуту українського народу, з історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем звичаями, обрядами, прикметами, повір’ями та традиціями святкування.

Любі друзі вітаємо вас зі святом Івана Купала. Від щирого серця бажаємо вам  обов'язково знайти свою квітучу папороть, яка подарує  щастя, мир, спокій і радість.

Купало йде – молодь за собою веде

                           Купало йде –

                 молодь за собою веде

    Свято  Купала дуже давнє та бере початок ще з язичницьких часів. У дохристиянські часи саме в цю пору відзначали літнє сонцестояння та прославляли слов’янського бога сонця Ярила. Свого часу християнська церква приурочила свято до дня Івана Хрестителя, від якого воно запозичило свою нову назву – Івана Купала та відзначається у ніч з 6 на 7 липня. Це свято пов’язують з буянням природи, що розквітала на повну силу.

    Наші предки вірили, що рослини на Івана Купала набувають чудодійної та магічної сили. Вважається, що лише у цю ніч зацвітає папороть, а хто цю квітку знайде – буде здоровим, щасливим та багатим.  

    Ще один невід’ємний елемент свята – ворожіння на вінку. Його плетуть дівчата із дванадцяти трав, прикрашають польовими квітами та скріплюють травою, а  на заході сонця вінок опускають на воду.

    В день свята Івана Купала  у відділі обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки відбувся  майстер-клас під назвою «Купало йде – молодь за собою веде».

    Плетіння купальських вінків виявився цікавим і нескладним.  Різноманітні польові квіти кожна дівчина вплітала по-своєму та давала своєму вінку особливу настанову.

В душі бринить струна єдина – родина, книга і дитина

В душі бринить струна єдина –

родина, книга і дитина

8 липня в Україні  відзначають День родини . У цей важливий день варто привітати членів своєї сім’ї та згадати про роль родини у житті кожної людини.

День родини – це усвідомлення того, наскільки важливими для суспільства, держави та кожної окремої людини є сімейні цінності. Саме в родині починається та розвивається людське життя, в сімейному колі формується  характер людини та її світогляд.

8 липня відзначається православне свято – День Петра і Февронії. Їх здавна вважають покровителями родини та шлюбу.  Саме шлюб Петра і Февронії взято за канонічний зразок християнського подружжя. Вважається, що 8 липня – свято, коли добре одружуватися або брати заручини.

 Напередодні   Дня  родини в Інтернет – центрі  відділу обслуговування дорослих користувачів була проведена слайд – бесіда під  назвою «В душі бринить струна  єдина – родина, книга і дитина» для користувачів бібліотеки.

 

     Назавжди 38…

    Сьогодні, 04 липня свій 47-й день народження міг би святкувати липовчанин,  Герой АТО  Володимир Іванович Полупанов. Міг, але віддав життя за Україну…

    Проживав у Липовці, разом із дружиною Оленою виховував двох синів-козаків.  У 2014-му році під час мобілізації був призваний на військову службу.  Боронив цілісність держави Володимир Іванович у складі 128-ї   гірсько-піхотної бригади старшим розвідником.

Героїчно загинув 06 лютого 2015 року при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Рідкодуб, боронячи  Дебальцево. Ціною власного життя Володимир врятував старшого лейтенанта від ворожої кулі снайпера, прийнявши її на себе.

Указом Президента України №108/2015 «За виняткову мужність та героїзм, виявлені в боях на Дебальцівському плацдармі» старшину Полупанова Володимира Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У знак пам’яті та вічної шани, на школі, де навчався Герой, встановлено меморіальну дошку та названо одну з вулиць міста у його честь.

    Вічна пам’ять та слава Герою!