Образ сім’ї в українській художній літературі

До Міжнародного Дня сім’ї, який щорічно відзначається 15 травня, районна бібліотека для дітей провела літературну годину «Образ сім’ї в українській художній літературі». Захід пройшов в ЗОШ  І-ІІІ ст. № 2 з учнями 9-А класу . В ході спільно проведеного заходу велась  щира розмова про роль сім’ї, сімейні традиції. Старшокласники  ще раз переконалися, що сім’я   — це найближчі й дорогі люди, які бажають нам тільки найкращого. Саме родина підтримає і допоможе у важких ситуаціях. Вона від чистого серця зрадіє успіху або перемозі. Сім’я… І відразу на думку спадає затишок, добро, щирість, безпека.

Дев’ятикласники, активні учасники літературного гуртка «Криниця»,  зворушливо декламували  вірші про сімейні цінності, про щастя і любов.

Змістовним доповненням до заходу стала однойменна тематична книжкова викладка,  огляд якої провели  бібліотечні працівники.

 Нам завжди потрібно  пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією!

В серцях і книгах пам’ять про війну

Минуло вже багато років, але пам’ять про трагічні події Другої світової війни не згасає, вона вічно житиме в наших серцях.

Війни! Скільки їх було в історії людства. І завжди – це страждання, сльози, втрата самого дорогоцінного в житті, біль… Таким болем для багатьох громадян України є і війна на Сході України. Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!

Молоде покоління повинно завжди пам’ятати про наших воїнів-героїв і знати, що найважливішими на планеті є мир, злагода й добро!

До Дня пам’яті та примирення і 74-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в районній бібліотеці для дітей користувачам-дітям  презентовано перегляд літератури «В серцях і книгах пам’ять про війну».

"Спасибі, солдате, за подвиг століть, якому нема і не буде ціни..."

8 та 9 травня відзначаються Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни в Європі, проголошені  Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Символ  відзначення Дня пам’яті та примирення – квітка червоного маку.

Україна долучилась до всього світу у скорботі за жертвами Другої світової війни. З 2015 року, відповідно до Указу Президента України відзначається  День пам'яті та примирення. Вшанування загиблих розпочинається 8 травня – разом з Європою та світом, і продовжується традиційно 9 травня.

Свято Перемоги – особливе свято – величне, вистраждане… Подвиг героїв-переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та свободу країн Європи.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття, була найжорстокішою і найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди залишився той важкий час. Про феномен війни українськими письменниками сказано і написано дуже багато. Вся історія нашого народу пов’язана з постійною загрозою іноземного вторгнення, з необхідністю відстоювання своєї свободи і незалежності.

Напередодні Дня пам'яті та примирення і 74-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років в читальній залі Липовецької ЦРБ презентовано книжкову виставку-вшанування під назвою «Спасибі, солдате, за подвиг століть, якому нема і не буде ціни...» для користувачів бібліотеки.

На виставці представлені кращі книги воєнної тематики. Матеріали розкривають історичну правду про трагічні дні війни, змальовують образи учасників воєнних дій.

Вони жили серед нас

Сьогодні в читальній залі Липовецької ЦРБ відбулась презентація проекту «Захистимо пам’ять» під назвою «Вони жили серед нас», проведена вчителем історії Липовецької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Ненюковою Оленою Анатоліївною. На заході були присутні старшокласники загальноосвітніх  шкіл м. Липовця.

Бібліотека долучилась до заходу, презентувавши тематичну викладку літератури під назвою «Голокост на теренах Липовеччини».

Федір Панчук - заслужений діяч мистецтв України

Федір Панчук – відомий художник, знаний як в Україні так і за її межами. Народився 3 травня 1954 року в селі Свердлівка (нині Пеньківка), Липовецького району на Вінниччині. Потяг до малювання у хлопця виявився ще в дитинстві.

Федір Панчук протягом двадцяти років очолював Вінницький обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Зарекомендував себе як досвідчений спеціаліст у сфері образотворчого мистецтва і художніх промислів. Подвижник і пропагандист творчості аматорів Вінниччини.

Опублікував близько двохсот статей у журналах «Народне мистецтво», «Світлиця», «Народна творчість та етнографія» та інших періодичних виданнях України.

Свої роботи він презентував у Нью-Йорку та інших містах Німеччини, Туреччини, Польщі...

Його картини сповнені щастя, радості, пробуджують у нас найсвітліші почуття.

Сьогодні до 65-річчя від дня народження художника-земляка на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ бібліограф-краєзнавець Кривенко С. провела бесіду-портрет «Федір Панчук - заслужений діяч мистецтв України», на якій ознайомила присутніх з біографією та творчістю Федора Панчука.

Чорнобиль – довгий слід трагедії

26 квітня 1986 року сталась страшна катастрофа в історії людства -  вибух реактора на Чорнобильській атомній електростанції. Долі багатьох людей різних професій - цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами Чорнобильської катастрофи, змінилися назавжди. І через 33 роки цей день змушує задуматися про можливі наслідки діяльності людини.

Пам'ять про трагедію незагоєною раною залишиться в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий.

Сьогодні, у відділі обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ відбулося чергове засідання екологічно-народознавчого клубу «Над Собом-рікою» під назвою «Чорнобиль – довгий слід трагедії», присвячене Міжнародному дню пам’яті про чорнобильську катастрофу.

Українська писанка традиційна та сучасна

Ще трішечки і настане одне з найбільших християнських свят – Пасха. Це свято йде своїм корінням ще від прадавніх язичницьких часів, коли наші далекі предки святкували прихід весни та розквіт життя, природи. А одним з головних втілень життя, його образом в їхньому уявлені було яйце.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги – все це знаки різних ритуалів і священих магічних чисел, котрі в свідомості сучасників не втратили оберегового значення.

На теренах України традиція малювання писанок передавалась з покоління в покоління на протязі багатьох віків.

Сьогодні, 25 квітня в читальній залі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ, підтримуючи українські традиції бібліограф-краєзнавець Кривенко Світлана, організувала майстер-клас з писанкарства під назвою «Українська писанка традиційна та сучасна». На гарне дійство були запрошені школярки Липовецької ЗОШ І-ІІІст. №1 ім. В. Липківського. Адже, здавна до цього величного ритуалу долучалися перш за все дівчата та жінки. Бібліограф поділились секретами писанкарства, познайомила молодь з історією, традиціями, звичаями та символікою, а також показала дивовижну техніку розпису яєць воском, а також розповіла про сучасні види створення писанок.

Кожна людина бажає залишити хороший слід після себе, а для цього потрібно пам’ятати звичаї і традиції свого народу. Навіть найменший подарунок може бути найкращим, якщо у нього вкласти душу. А наші предки знали як це робити, і ми повинні продовжити їх мету – дарувати людям доброту. Цю доброту ми зможемо їм подарувати, створивши Великоднє яйце, таке, яке робили вони.