Героїчна і водночас трагічна історія
України. Вона знала багато важких часів – стихійні лиха, війни,
соціально-політичні заворушення та інші негаразди спричиняли різні кризові
явища. Україна вперше пережила штучний голод.
В Україні стало можливим говорити про
Голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада
1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв
Голодомору (кожна четверта субота листопада).
Голодне лихоліття 33-го – не просто
історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу,
яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити
про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність,
котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її
історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.
До
річниці Голодомору в читальному залі Липовецької центральної
бібліотеки відбувся урок -реквієм «Голод у хлібному краї». Мета заходу - вшанувати пам’ять про тих, хто загинув у ті
страшні часи, знати масштаби трагедії, внаслідок якої в мирний час загинули
мільйони українців. Голод не був наслідком стихійного лиха, посухи чи неврожаю,
а мав суб'єктивну причину-злу волю купки вождів.
Пом’янемо
мільйонні жертви,
Які голодом винищив кат.
В тридцять третьому році що вмерли,
І лишились лежать коло хат.
Немає коментарів:
Дописати коментар