Все далі і далі відходять у минуле роки Великої Вітчизняної війни, але ніколи не згасне пам᾿ять про всіх тих, хто, не задумуючись, віддавав своє життя, захищаючи отчий край.Немає такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилися кров воїнів, де б не проявилася їхня могутність і відвага, адже кожен знав :  він – захисник.Наше покоління знає про ті страшні роки з творів літератури , де письменники , учасники подій повідомляють і власні спогади. Адже вони воювали не лише словом ,а й зі зброєю в руках.

             Це знову напад? З ворогом двобій?

             Ми чуєм, нене!    Ми йдемо на бій! –

Пише на початку війни П. Тичина.

Так до 70-річчя Перемоги  у Великій Вітчизняній війні в Турбівській бібліотеці для дітей діє перегляд літератури «Землю, яку я люблю, зберіг для мене солдат». До уваги читачів представлені кращі книги, матеріали , що висвітлюють страшні події того часу.Ми дивимось про героїчні воєнні роки фільми, читаємо художню

 літературу,   вивчаємо на уроках історії і щоразу захоплюємося  відважними людьми, які мужньо відстоювали свою землю.  Рани війни болять у нас усіх. І  особливо сьогодні,  коли на нашій землі лунають постріли і вибухи. Але щиро віримо , що ми зробимо усе, щоб зберегти найдорожче – мир, людяність і національну гідність.

                          Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,

                          Польова моя мрійнице. Крапля у сонця з весла.

                          Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,

                          Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла…   

                                                    А. Малишко