У День народження загиблого Героя схилімо голови у мовчанні!

        Сергію Миколайовичу Бондаренку назавжди 26... Життя молодої людини, якій ще жити і жити та він віддав за Україну, за кожного з нас, найбільший скарб, який дається Богом - своє життя, яке, на жаль, було коротким...

Народився Сергій у смт. Оратів у родині ветеринарного лікаря та вчительки. Навчався у  Липовецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №2. Ще з дитинства мріяв стати військовим, тому після закінчення 9-го класу вступив до Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчивши ліцей з відзнакою, точно вирішив стати військовим льотчиком та вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на льотний факультет.

 З 2020 року вже на посаді штурмана вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 18-ї окремої бригади армійської авіації ім. Ігоря Сікорського виконував бойові завдання в зоні проведення АТО за що мав  відзнаки. Літав на гелікоптері МІ-8 МСБ-В, мав авторитет серед товаришів по службі та керівництва бригади. За відмінне виконання поставлених завдань йому було достроково  присвоєно військове звання  капітан.

Мав великі плани на майбутнє, але війна їх перекреслила. Вже з перших хвилин війни Сергій став на захист українського неба від окупантів. Вміло та вправно завдавав втрат для ворога. За успішне виконання бойових завдань Бондаренко Сергій Миколайович був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Загинув наш Герой 06 березня 2022 року при виконанні бойового завдання разом з екіпажем. Тоді він вилетів до населеного пункту  Архангельське Миколаївської області для знищення військової ворожої техніки. Після безперечного виконання завдання, у гелікоптер влучила ворожа ракета. Вертоліт загорівся та впав, не залишаючи жодного шансу на життя екіпажу.

За мужність та героїзм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, капітана Бондаренка Сергія Миколайовича посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІ ст. та нагрудним знаком “За вірність народу України”. На честь загибелі Героя у м. Липовець  названо вулицю, де нині проживають його батьки.

У цей важкий час приносимо щирі співчуття рідним та близьким Героя, розділяємо ваш біль та смуток.

Назавжди в польоті.

Назавжди в серці.

Назавжди в памʼяті...