У цей день колись лунали вітання... Сьогодні ж — тиша, свічка і наша пам’ять. 19 березня  — день коли народився захисник Анатолій Володимирович Василишин. Йому б виповнилося 30, але війна змінила все. 

    Анатолій народився 19 березня 1996 року у Вінниці, дитинство та юність минули у селі Зозівка. Тут він здобув освіту, опанував професії слюсаря-ремонтника та тракториста-машиніста, тут починав своє доросле життя. Працював на будівництві, був працьовитим, щирим, відкритим до людей. У нього були плани, бажання, прості людські мрії... Та війна забрала можливість їх здійснити. Він не встиг створити сім’ю, не встиг прожити своє життя так, як заслуговував. 

    У листопаді 2024 року Анатолій став до лав Збройних Сил України. У складі 21-ї окремої механізованої бригади він боронив державу на Курському напрямку. Сміливо і гідно виконував свій обов’язок — так, як це роблять справжні захисники. 

    30 січня 2025 року, під час бою поблизу населеного пункту Миколаєво-Дар’їно, його життя обірвалося... Довгий час він вважався безвісти зниклим, і лише згодом повернувся до рідної землі — «на щиті». 

    Найтяжчий біль — у тому, що мати так і не дочекалася сина... Вона пішла у вічність, не почувши звістки про нього. Батька не стало ще раніше. Його шлях додому був сповнений тиші й сліз...

    Світла пам’ять та вічна слава Герою!