Сьогодні ми з болем у серці згадуємо нашого Захисника... Печолат Микола Миколайович — воїн, який віддав своє життя за Україну, за її свободу і незалежність. 

    Народився 11 березня 1989 року в селі Лукашівка. Тут минули його дитячі роки, тут він формувався — щирий, добрий, працьовитий. Після закінчення школи навчався у Зозівському аграрному ліцеї, де здобув професію механізатора. Відслужив строкову військову службу, а згодом працював будівельником у різних містах України. Мав золоті руки, світлі мрії та плани на майбутнє. Для рідних він був опорою і надією. Добрий син для матері, турботливий брат, вірний друг і щирий сусід. 

    З перших днів повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Микола без вагань став на захист України. Добровольцем пішов боронити рідну землю. Служив стрільцем-помічником гранатометника у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Проявляв відвагу, стійкість і мужність у боях. Його останнім місцем служби стала Донеччина. 

    27 травня 2025 року він не повернувся із бойового завдання... Відтоді вважався зниклим безвісти. Дев’ять місяців рідні жили надією, вірою, чекали... Та страшна звістка болем розірвала серця — напередодні його дня народження стало відомо: Микола загинув 27 травня 2025 року в районі населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області.

    Він віддав своє життя за Україну. За кожного з нас. Пам’ятаймо його мужність та подвиг. Світла пам’ять і вічна слава Захиснику!