«Михайло Коцюбинський – співець любові і свободи»

Глибоким зором і пером тонким

Він слугував народові своєму,

Боліючи душею разом з ним.

М. Рильський

 У ряду  велетів духу, що винесли сонячне українське слово на світові вершини  Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки стоїть й ім'я Михайла  Коцюбинського. Воно яскравою зорею сяє в художній культурі українського  народу, відоме прогресивній громадськості всього світу.

 Його творчість, що звернена в майбутнє, пробуджує в людях дорогоцінні почуття патріотизму і добра. Нові покоління знаходитимуть у  творіннях майстра те, чого сьогоднішні ще не бачать, адже така вже вічно жива сила справжньої класики. Творчу спадщину великого сонцепоклонника, неоромантика української  літератури, справедливо називають синтезом усього найкращого, що створено  українськими письменниками того часу.

 У творах Коцюбинського на повну силу розкрились багатющі можливості української мови  її велика потенціальна сила і невичерпна ємність, невигубна живучість, гнучкість, барвистість і музикальність.

Погляди Коцюбинського на  рідну мову, його висловлювання про неї не втратили актуальності і сьогодні. Феномен Коцюбинського його освіченість. Коцюбинський знав девять європейських мов, а через це всю відому на той час літературу. Знався на музичному і театральному мистецтві, студіював психологію, етнографію та етнологію, цікавився політекономією, історією, медициною, журналістикою. Сонце, людина, природа  три  кити творчості Михайла Коцюбинського наснаженої сонячним оптимізмом,  вірою у високе призначення людини на Землі. М. М. Коцюбинський написав не багато творів, але скільки в цьому  небагато вартісного, геніального ,він справжній гігант у нашім письменстві, явище видатне і неповторне.

З нагоди  відзначення 150річчя з дня народження Михайла Коцюбинського

 В Липовецькій центральній районній бібліотеці  відбулася літературна година «Михайло Коцюбинський – співець любові і свободи» На захід були запрошені учні старших класів Липовецької ЗОШ №2.

Бібліотекар читального залу Р. Скоропад  в соєму виступі   сказала, що серед українських прозаїків немає рівних Коцюбинському, його майстерність взірець краси і сили нашого художнього слова.  

Твори Коцюбинського видруковані мільйонними тиражами, мовами багатьох країн, вони взяті на духовне озброєння нашого народу в його боротьбі за високі загальнолюдські ідеали.

Пройшли десятиріччя, минуть, напевне, віки, а творчість Коцюбинського, як світла зоря, сяятиме над нами вічно, облагороджуючи душу .

До заходу організована книжкова виставка «Книга життя Михайла Коцюбинського»

Одержимий любов'ю

... Ти з нами вічно будеш жити,

Як сяйво сонця, як вечірній спів,

Ти так любив землі своєї квіти,

І так, як квіти, ти людей любив

 (В. Сюсюра)

 

Вечір - портрет "Одержимий любов'ю", присвячений 150 літньому ювілею класика української літератури, натхненного співця і тонкого художника слова, великого патріота і гуманіста, палкого Сонцепоклонника нашого земляка Михайла Коцюбинського, відбувся 15 вересня в Липовецькій районній бібліотеці для дітей.

Активну участь в організації й проведенні заходу взяли семикласники загальноосвітніх шкіл №2 та №3 з класними керівниками О.В. Шендерук та Н.Г. Турчин а також бібліотекар ЗОШ №3 Н.І. Сабадин.

Сторінка за сторінкою промайнули перед присутніми життя і творчість письменника.

Діти подумки пройшлися тернистими Подільськими стежками Михайла Коцюбинського. Працівники районної бібліотеки допомогли їм перенестися в глуху провінційну тогочасну Вінницю, де майбутній письменник зробив свої перші кроки, в древній Бар, з його фортечними руїнами, що дихали спогадами про визвольну війну, де проклюнулись перші паростки Коцюбинського - громадянина, в героїчний Шаргород, духовне училище якого - єдиний навчальний заклад, офіційно закінчений Коцюбинським, села й містечка, пов'язані з діяльністю Коцюбинського - педагога.

Учасники вечора здійснили віртуальну мандрівку до гостинної садиби - музею письменника у Вінниці, що веселковим різнобарв'ям буяє з ранньої весни і до пізньої осені, а також до скелі Коцюбинського на лівому березі Південного Бугу, де народжувались високі думи та мрії великого Сонцепоклонника. Коцюбинський постав в образі шляхетної людини, закоханої в сонце, квіти і красу. Діти читали спогади і відгуки відомих людей про ювіляра, його листи, натхненно слухали музику П. Чайковського та М. Лисенка, якою у свій час заслуховувалися в сім'ї Коцюбинських.

Бібліотекар Т.М. Наконечна зробила огляд літератури "Всесвіт творчості Михайла Коцюбинського".

Всі перейнялись актуальним і сьогодні закликом письменника - громадянина: "Несімо прапор справи нашої в дужих руках, будьмо послідовними. не відділяймо слова від діла ... Не жахаймось, що діло таке велике ... Робім що можемо, на яку б дорогу не ступили ми - ідім сміливо ... А поки що нам треба праці, праці й праці."

 

За роки незалежності в умовах вільної держави виросло чудове покоління - безцінна  весняна брость нашого славного роду. Для них патріотизм - це не просто високі порожні слова. Це теплі почуття  до рідного дому,  до своєї родини, прихильність до близьких людей, любов до свого міста, гордість за нашу героїчну історію, за славетних людей, народжених рідною землею, за наш величний жовто блакитний прапор, це трепет у серці в момент виконання державного гімну. Про все це говорили старшокласники під час літературно - патріотичної години "Що для нас значить патріотизм?". Учасники заходу,  який відбувся в Липовецькій районній дитячій бібліотеці, відчули себе частинкою великого працьовитого миролюбного народу. Актуальними стали озвучені слова В'ячеслава Липинського: "Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не захочемо бути". І кожен задумався над тим, що особисто він може зробити для власної держави, для її свободи і незалежності в цей драматичний час. Юні відчули власну відповідальність за долю України, за її сучасне і майбутнє, адже в ім’я цього їх ровесники виходили на майдан в листопаді 2013 року, в ім’я цього кращі сини України ідуть добровольцями в армію, національну гвардію, записуються в добровольчі батальйони, показують чудеса героїзму в війні на Сході, прилучаються до волонтерського руху на допомогу армії й тим співвітчизникам, що постраждали від війни. Діти зрозуміли що героїзм, патріотизм - не абстрактні поняття, що герої живуть серед нас і запалюють наші сердця благородною і жертовною любов'ю до рідної Вітчизни.

Бібліотекарі презентували учасникам заходу рекомендаційний бібліографічний список літератури "Патріотизм - це не просто слова...", демонстрували воєнну хроніку. Упродовж заходу лунали патріотичні пісні. З натхненням і піднесенням всі слухали сучасну патріотичну поезію у виконанні своїх ровесників та бібліотекарів.

 

«Спас медовий, яблучний, горіховий»

19 серпня - весь християнський народ святкує Яблучний Спас. Ще це свято називають Великим Спасом, святом врожаю. У цей день у церквах освячували фрукти, овочі, мед, квіти та хліб із нової пшениці. На Спаса літо зустрічається з осінню, і природа надзвичайно щедро показує свою красу і багатство. Для господарів це свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть в народі: "Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!"

 Вшанували народні звичаї та традиції учасники клубу «Надвечір’я», тема засідання «Спас медовий, яблучний, горіховий.»
До заходу оформлений перегляд літератури: "Святий Спас прийшов до нас". Видання які представлені допоможуть читачам бібліотеки дізнатися про різні назви свята Спаса, його історію, особливості цього свята та народні прикмети на Спаса.

 

«Кожен повинен бути патріотом»

Під такою назвою в Липовецькій центральній бібліотеці відбулася година спілкування з користувачами інтернету.

Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити . Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.  

«Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини», - наголосила  бібліотекар читального залу Липовецької  ЦРБ  Р. Скоропад.  Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для нас – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.

До заходу оформлено перегляд  періодичних видань  «Слава Богу, що є герої,є мужні, є сміливі, сильні є».

 

«Патріоти нашого часу- хто вони?»

З самого початку збройного конфлікту    у східних регіонах наші солдати захищають цілісність нашої держави, непорушність її кордонів. Захищають від тих, хто приносить зло, руйнування і смерть. Наші воїни не прийшли на чужу землю, вони знаходяться на землі України і захищають свій народ. Вони воюють проти тих, хто прийшов  на  нашу землю, хто приніс з чужої землі зброю і гроші, через які на українській землі тепер ллється кров українців.  Росія використала  всю міць пропагандистської машини, щоби примусити українців на сході повірити, що їхні брати і сестри на заході, в центрі, на півночі і півдні України являються їхніми злішими ворогами.

  Але, сьогодні,   ми бачимо, що там, де вже відбулося визволення тих чи інших населених пунктів,   коли повернулося туди нормальне життя, коли прийшов мир і спокій і люди вилізли з підвалів і побачили, що українська армія – це не ворог, а якраз це їхня рятівниця від того зла і неправди, яка була там у той період, коли сепаратисти робили їх «живим щитом» перед тією армією і зброєю, яка, на превеликий жаль, багато життів забрала із числа тих мирних жителів тих регіонів і тих населених пунктів, де сьогодні ведеться  війна.  І  ще доведеться  багато прикласти зусиль для того, щоб в розумі і серці людському все знову стало в нормі і всі зрозуміли, що Україна – єдина і що армія є її захисницею і рятівницею, як держави і її цілісності, так і народу .

  А захисники нашої Вітчизни    у скорому часі повернуться додому, повернуться з миром. Повернуться живі і здорові і продовжать те мирне життя, яке буде приносити розквіт для нашої країни, радість  для  усього нашого українського народу.

В читальному залі Липовецької центральної бібліотеки відбулась година - роздум «Патріоти нашого часу- хто вони?». На захід були запрошені користувачі бібліотеки. Також був оформлений  коментований перегляд періодичних видань  « Герої рідної землі»,  який провела бібліотекар читального залу Р. Скоропад.

 

А на моїй землі іде війна…

«Як захистити подарований нам батьками та нашими дідами мир, ми на жаль сьогодні не знаємо. Здається, що війна постійно нас переслідує. Хіба могли припустити воїни-фронтовики, що їхні діти і онуки будуть гинути в Афганістані, а правнуків розстрілюватимуть  зі снайперських гвинтівок посеред Майдану?... Ми не можемо стримати сліз від того, що на нашу землю зазіхає наш російський брат. Підло і підступно, ховаючи розпізнавальні знаки, іде як загарбник», - такими словами бібліотекар  юнацької кафедри Липовецької центральної бібліотеки  Г. Луцишин  розпочала годину мужності  «А на моїй землі іде війна..». Захід  був проведений для працівників пенсійного фонду.

 До заходу оформлено коментований перегляд періодичних видань « Війна на сході – війна за українську  незалежність»,  який провела бібліотекар читального залу Р. Скоропад.

Питання миру турбує всіх. Сьогодні, як ніколи, стало зрозуміло, що мир – це найголовніше, бо це життя і воля.