вівторок, 21 травня 2019 р.


Біорізноманіття: виклик для сталого розвитку


Біологічне різноманіття є основою для життя та основних послуг, що надаються екосистемами. Воно підтримує добробут людей та сталий розвиток в усіх сферах діяльності, в тому числі в галузях економіки таких як сільське господарство, лісове господарство, рибальство і туризм та інших.
У 2000 році на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття Генеральна Асамблея ООН на 55-й сесії проголосила 22 травня Міжнародним днем біорізноманіття. Головне завдання Міжнародного дня біорізноманіття – привернути увагу громадськості до проблем безповоротного зникнення на Землі багатьох представників флори та фауни. У цілому період з 2011 по 2020 роки Генеральною асамблеєю ООН проголошено Декадою ООН з біорізноманіття.
Напередодні Міжнародного дня біорізноманіття на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ бібліотекар з обслуговування юнацтва Дубовик В.О. провів екологічну бесіду під назвою «Біорізноманіття: виклик для сталого розвитку» для старшокласників.



пʼятниця, 17 травня 2019 р.


Світ. Європа. Україна 



У суботу, 18 травня, в Україні відзначають День Європи - як день спільних цінностей та спільної історії всіх націй континенту.
Це свято відзначається в нашій країні на державному рівні з 2003 року згідно з Указом Президента "Про День Європи".
Варто зазначити, що в Україні святкування Дня Європи щорічно відбувається кожної третьої суботи травня. Прикметно, що Україна – єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається це свято.
Цього дня традиційно відбувається багато різноманітних тематичних заходів по всій країні.
Напередодні Дня Європи на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ для юнацтва було проведено тематичну годину під назвою «Світ. Європа. Україна.»


Зламана доля та
не зламана воля



Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій.
Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». 
Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ для юнацтва було проведено бесіду-діалог під назвою «Зламана доля та не зламана воля».


___________________________________________________________


Рокам ніколи пам’яті не стерти

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму. Хоча ще 1967 року парламент Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху імперії так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину.
Депортація кримських татар почалася 18 травня 1944 року. Депортованим давали на збори від кількох хвилин до півгодини. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферополя їх ешелонами відправляли на схід. До кінця наступного місяця висилили 200 тис. осіб.
       Протягом року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Після радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим позбавили статусу автономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви.
         Напередодні 75-ї річниці депортації кримських татар у читальній залі відділу обслуговування Липовецької ЦРБ відбулась історична слайд-бесіда під назвою «Рокам ніколи пам’яті не стерти».
Мистецький простір 
Європи


З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року. У День Європи мешканці України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Наша країна прагне стати повноцінною європейською державою та увійти до Європейського Союзу. Вступ до Європейського Союзу – це дуже потрібний крок для нашої країни.
В районній бібліотеці для дітей експонується книжкова виставка «Крокуємо в Європу разом», з допомогою якої користувачі поповнять свої знання про Європу, Європейський союз.
Віртуальна екскурсія «Мистецький простір Європи», проведена напередодні свята, познайомила і перенесла користувачів у найвідоміші музеї Європи: Лувр (Франція, Париж), Британський музей (Велика Британія, Лондон), Національний музей Прадо (Іспанія, Мадрид), галерея Уффіці (Італія, Флоренція).
Заглянули і за лаштунки 64-го пісенного конкурсу Євробачення – 2019, який проходить зараз в Ізраїлі. Нагадуємо всім, що фінал відбудеться 18 травня. За результатами фіналу визначиться переможець Євробачення-2019.
Можливо проведені заходи надихнуть користувачів нашої бібліотеки на захоплюючі подорожі відомою і невідомою Європою.




четвер, 16 травня 2019 р.


Вишиванку одягай -
Україну поважай!


Сьогодні, у День вишиванки, багато користувачів районної  бібліотеки для дітей, підтримали патріотичну акцію «Вишиванку одягай - Україну поважай!», відвідавши бібліотеку у гарних, барвистих вишиванках.
Україна цього дня розквітає найрізноманітнішими кольорами й орнаментами національної вишивки.
Бібліотечні працівники запропонували відвідувачам літературу про сучасні вишиванки з усіх регіонів нашої держави, в т. ч. і для дітей. При бажані можна вишити їх для усіх членів родини. Такі рукотвори, створені з любов’ю, неодмінно стануть оберегом найрідніших людей і вашою родинною спадщиною.               
Тож, носімо вишиванки на добро і злагоду!
Будьмо справжніми українцями!
  


«Вишиванка, мов долі моєї цвіт…»


Кожного третього четверга травня в Україні святкують день вишиванки.
У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Традиція прикрашати одяг вишивкою в українців з'явилася декілька століть тому. І вона одразу стала нашою гордістю. Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно. А ще український національний одяг полюбився у цілому світу.
Вишитий одяг поєднують з джинсами, кросівками і навіть з діловим костюмом. До речі, так носити вишиванку ще у ХІХ столітті почав сам Іван Франко. Він першим вбрався у вишиту сорочку з піджаком.
У наш час дослідники вишивки нараховують понад 200 старовинних швів та більше 20 технік гаптування. Серед них найпоширеніші нині гладь та хрестик. Зокрема, хрестиком в Україні ніхто не вишивав аж до 19 століття. Була техніка хрестикування, але більше як допоміжна.
Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися фасоном, кольором та візерунком. Прикметно, що популярні нині маки як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, а набули слави наприкінці 20 століття.
Сьогодні до Всесвітнього дня вишиванки у відділі обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ було проведено відеоурок для юнацтва під назвою «Вишиванка, мов долі моєї цвіт…».




середа, 15 травня 2019 р.

Тендітний всесвіт слова
Тетяни Яковенко


До 65- річчя від дня народження відомої української поетеси, члена Національної спілки письменників України Тетяни Яковенко, в районній бібліотеці для дітей з учнями 2-Б класу ЗОШ І-ІІІ ст. №1 проведено поетичний зорепад «Тендітний всесвіт слова Тетяни Яковенко».
Дітки з великим задоволенням декламували вірші славетної землячки, які вчать любити Україну, своїх батьків і хороші мудрі книги.
Книжкова викладка літератури «Тетяна Яковенко - дітям» продовжила знайомство з творами поетеси, серед яких найвідоміші: «Казка про бджілку Джулю », «Спорт у звірів у пошані», «Казка про мишку Брижку».
Бібліотечні працівники разом з вдячними читайликами щиро вітають Тетяну Василівну з ювілеєм! Бажають всіляких гараздів і чекають на нові книги.