Кинути палити:

прагнути й реалізувати

31 травня в усьому світі, в тому числі і в Україні, відзначають Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням, який встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Метою акції є зменшення впливу цієї згубної звички на здоров’я населення.

Паління небезпечне для здоров’я – ця проста істина відома кожному. Проте, кількість курців величезна. Справа в тому, що прихильники тютюнопаління недооцінюють шкоду, яку завдає здоров’ю ця згубна звичка. Згідно зі статистикою, курці схильні на 30-50% применшувати ризик, якому вони насправді піддаються. Любителі тютюну не замислюються про майбутні наслідки до тих пір, поки ті не проявляють себе в сьогоденні.

Сьогодні у Липовецькій ЦРБ до Всесвітнього дня боротьби з тютюнопалінням для юнацтва було проведено бесіду-діалог під назвою «Кинути палити: прагнути й реалізувати».

Лише у великій любові 

зростають маленькі серця

До Міжнародного дня захисту дітей районна бібліотека для дітей проводить змістовні масові заходи. 30 –го травня розважально-ігрову програму «Лише у великій любові зростають маленькі серця» бібліотека подарувала учням 1б, 2а класів Липовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.

В програмі заходу – цікаві літературні конкурси, вікторини, літературні ігри, перегляд відеокліпів, улюблених мультфільмів.

Найкращі дитячі книги пропонує книжкова виставка «Райдужне книжкове літо».

Бібліотечні працівники пригостили дітвору солодощами і запросили в різноманітний книжковий світ.

У майбутнє без тютюну

Під такою назвою, до Всесвітнього дня боротьби з тютюнопалінням, в районній бібліотеці для дітей проведена актуальна бесіда. В обговоренні взяли участь учні 7-го класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №3.

Бібліотечні працівники з допомогою книг, актуальних відеосюжетів «Проти куріння», «20 причин чому ми проти паління», газетно-журнального релізу «Геть паління – ми здорове покоління» доносили старшокласникам інформацію про шкідливий вплив тютюну на здоров’я людей і переконували вести здоровий спосіб життя задля щасливого майбутнього.

«Зелена Неділя 

квітує чар-зіллям» 

Напередодні Зелених свят в читальній залі відділу обслуговування Липовецької ЦРБ  відбулася народознавча година під назвою «Зелена Неділя квітує чар-зіллям» на засіданні жіночого клубу «Горлиця».

П'ятидесятниця (Трійця, Зелені свята) зібрало апостолів у Єрусалимі. І раптом під час молитви на небі зчинився сильний шум, і вогненними язиками на апостолів зійшов Святий Дух. І учні Христові почали прославляти Господа різними мовами, яких раніше не знали. Відтоді свято П'ятидесятниці зветься також Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях — як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. За церковними канонами день Зішестя Святого Духа на апостолів вважається початком народження християнської церкви.

До свята люди старанно готувалися, чисто прибирали свої оселі, вірячи, що сама Матір Божа перевіряє, чи охайно в хаті. Подекуди для неї навіть не замикали на ніч дверей. Напередодні, у Зелену суботу, домівки прикрашали клечанням — свіжою зеленню: гілки берези, липи, клена, явора застрикували за образи, розвішували по вікнах, стінах. Долівку ж устеляли татарським зіллям (аїром) — травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну. Троїцьке зілля не викидали, а сушили й за потребою лікувалися ним.

У традиціях Зелених свят в Україні відчувається відгомін стародавніх вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від дуже небезпечних у цей час польових духів, мавок, русалок, що могли зашкодити майбутньому врожаю.

Трійця знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу.

Чорна хмара над Україною

Щороку в третю неділю травня ми в жалобі схиляємо голови перед нашими співвітчизниками, що стали жертвами кривавого тоталітарного режиму. Намагаючись позбавити наш народ його національної свідомості, історичної пам’яті та прагнення до свободи мільйони українців, зокрема і  наших земляків, було закатовано у застінках НКВС, розстріляно, відправлено у табори, тюрми, висилки. Їм було винесено смертний вирок лише за те, що були українцями і мали сміливість говорити про це вголос.

До Дня пам’яті жертв політичних репресій в Інтернет-центрі Липовецької ЦРБ було проведено слайд-бесіду під назвою «Чорна хмара над Україною».

«Над білим янголом скорботи – 

незгасний духу смолоскип»

Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.

В 2018 році День пам’яті жертв політичних репресій припадає на 20 травня.

Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій на абонементі Липовецької ЦРБ  для юнацтва було проведено годину історії під назвою «Над білим янголом скорботи – незгасний духу смолоскип» з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги молоді до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Хронологія кримських подій: минуле й сьогодення

Крим – це біль кожного українця-патріота, це земля надії. Земля, гіркота від втрати якої ніколи не дасть заспокоїтися. Це неможливо забути.

11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар. Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня. Тих кримських татар, які залишилися, виселили під час подальшої депортації вірменів, болгар і греків 27-28 червня 1944 р. Тих нечисленних, хто повернувся з місць спецпоселень, повторно виганяли за межі півострова до кінця 60-х рр.

Здавалось, що це були останні трагічні події на півострові, але ні… Вночі 26 лютого 2014 року «невідомі зелені чоловічки» захопили будівлі парламенту і уряду Автономної Республіки Крим, а на ранок 27 лютого уже всі світові ЗМІ демонстрували кадри, як депутати Верховної Ради АРК під дулами автоматів збираються на позачергове засідання, щоб обрати новим «прем’єром» кримінального авторитета Сергія Аксьонова і оголосити «референдум» про приєднання до Росії. Потім були заяви Президента РФ  про «кримську самооборону» і форму, «куплену у воєнторзі», про захист інтересів російськомовних в Україні, які раптом опинились під загрозою. Пізніше був документальний фільм «Крым. Путь на Родину», де розкривались подробиці спецоперації російських військових з окупації півострова. Всі ці інформаційні потуги спирались на 22 лютого 2014 року – дату «повалення в Києві законного Президента України Януковича». Стверджувалось, що Росія нічого завчасно не планувала захоплювати і діяла за обставинами, щоб «захистити кримчан від бойовиків «Правого сектора».

Сьогодні в Інтернет-центрі Липовецької ЦРБ було проведено слайд-бесіду під назвою  «Хронологія кримських подій: минуле й сьогодення».