Своїх героїв пам’ятає Україна

Майдан. Мабуть, нині це слово знають у всіх країнах світу. Майдан Незалежності – це не тільки велика й головна площа в центрі Києва. Майдан – це небажання жити в системі тоталітарної корупції і малограмотної влади, що розграбувала країну. Це прагнення жити за законами гідності і честі. За це прагнення Україна заплатила більше сотні людських життів та кілька сотень покалічених людей. Страшна ціна революції людської гідності.

В читальному залі Липовецької центральної  бібліотеки оформлено  коментовану   фото-виставку про події євромайдану «Своїх героїв пам’ятає Україна».  Бібліотекар читального залу Р. Скоропад ознайомила присутніх  з матеріалами,  які висвітлюють події Майдану.  Про подвиг  Небесної  сотні, героїв,  які віддали своє життя за кожного з нас і  тепер  стали учасниками  АТО в Донецькій та Луганській областях і ціною свого життя боронять Україну.

Афганістан : біль і мужність

Липовецька центральна  бібліотека взяла участь у всіх заходах  пов’язаних  з Днем вшанування учасників бойових дій на території  інших держав та 26-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан.

«Афганістан : біль і мужність» –  під такою назвою в читальному залі районної бібліотеки   оформлена виставка – експозиція  присвячена  виведенню військ з Афганістану та участі співвітчизників у бойових діях на території інших держав.

Представлені  книги знайомлять читачів   з історією вводу військ в Афганістан, інформацію про воїнів-афганців — уродженців Вінниччини та  Липовеччини.  Виставку було розгорнуто на тематичному концерті, який проводив районний будинок культури, а також під час зустрічі афганців Липовеччини, яка відбулась 15 лютого в Липовецькій районній адміністрації.

Любові всевишній присвячується

14 лютого весь християнський світ відзначає День святого Валентина — покровителя всіх закоханих. Це найромантичніше свято, коли всі признаються один одному в любові і дарують валентинки своїм коханим.

 Тож і Липовецька центральна районна бібліотека 13 лютого запросила старшокласників  Липовецької ЗОШ №2 на літературно – музичну годину «Любові всевишній присвячується».  

Ведучі  ознайомили  присутніх з незнаними сторінками біографій видатних людей, серед яких є такі постатті як  Іван Мазепа, Іван Франко, Леся Українка, Оноре де Бальзак,  Леся Українка, Олена Теліга  та ін.

Під час  заходу гості мали змогу переглянути  слайди із зображенням портретів відомих людей.

Окрасою цього заходу стала зворушлива пісня на слова Івана Франка "Чого являєшся мені у сні " у виконанні   Віталія Козловського.

 Для  учасників  був  приготовлений  сюрприз – валентинки  і було запропоновано подарувати   ці символи кохання тому, до кого вони прихильні, подарувати один одному трішечки тепла, любові і добра.     

30 січня бібліотекарі Липовецької РДБ радо зустрічали любителів поетичного слова в літературній вітальні "Літературні обрії Василя Симоненка", 80-річний ювілей якого відзначається цьогоріч на державному рівні.

На передньому плані - портрет поета - ювіляра. Заздалегідь оформлена книжкова виставка - персоналія "Іду до вас із забуття воскреслий..." На ній Симоненкові збірки різних років, тематична тека "Літературна світлиця", на вишитому рушнику зажурено схилені кетяги калини, схожі на ті, що скрашували поетові останні дні його земного життя, зламаний пшеничний колосок, свічка пам'яті.

З щемом у серцях і сльозами на очах слухали учасники заходу про стрімкий та короткий шлях Симоненка від селянської хатини над Удай рікою в мальовничому селі Біївці, що на Полтавщині, до вершин поетичної творчості, про ті неоціненні чисті і світлі духовні скарби, які виніс поет зі свого дитинства, про яскраве життя і обірвану на злеті долю. Організатори заходу прагнули розкрити особистість Симоненка, як геніального поета, великого патріота України, людини з палким, щирим і ніжним серцем.
Проникливо, з любов'ю шанувальники слова читали вірші поета, які їм найбільш припали до душі. Улюблену казку "Цар Плаксій і Лоскотон", яку поет написав для сина Олеся, діти виконали хором.

Лунали пісні на слова Василя Симоненка, поета - патріота, що, як блискавка, спалахнув на небосхилі української літератури і зник у глибині Всесвіту. Але його мерехтливе світло доходить до нас крізь роки і десятиріччя, хвилює наші душі і недоспіваною піснею бринить у наших серцях... Завершилась зустріч нотою життєвого оптимізму В. Симоненка. Рядки його поезії "Ти знаєш, що ти людина" нагадують і нагадуватимуть нам, що кожен з нас - це особистість, яка має жити і творити, щоб залишити по собі добру пам'ять.

Бібліотекарі вдячні за творчу співпрацю учительці української мови й літератури А.В. Ратушній та п'ятикласникам  ЗОШ №2 ім. В. Копитка.

22 січня в День Соборності України в Липовецькій районній бібліотеці було проведено інформину "Всі ми різні з материнської колиски, та всі ми діти рідної землі".

Продовж дня бібліотекарі та активісти бібліотеки доносили до відвідувачів інформацію про пам'ятний святковий день 19 січня 1919 року - День злуки УНР та ЗУНР, який увійшов в історію як День Соборності України, день єдності. Бібліографічний огляд літератури інформаційні хвилинки, групові та індивідуальні бесіди розповідали  про те, що Україна - наша єдина Батьківщина, спільний дім для всіх людей і народів, які проживають у різних її куточках від Буковини до Донбасу, від Полісся до Таврії, про те як різні регіони взаємодоповнюють і допомагають один одному. Впродовж дня лунали патріотичні пісні і вірші. З цікавістю діти слухали факти про різні народи, що проживають на теренах України: українців, росіян, поляків, угорців, євреїв, болгар, а також малі народи караїмів, кримчаків, гагаузів, про те як і коли вони з'явилися на території сучасної України, про їх кількість, особливості розселення та культури.

І, не зважаючи на те що ми всі різні - всі ми діти єдиної матері - України, всім тут вистачає місця, всі мають право на рідну мову і культуру.

Даленосна віха нашої історії

22 січня громадськість  м. Липовець  відзначала знаменну дату в історії становлення української державності – День Соборності України. З нагоди свята в Липовецькому районному будинку культури відбулося  урочисте засідання. Центральна районна бібліотека також взяла участь, представивши    тематичну книжкову виставку «Даленосна віха нашої історії». Переглянувши видання  учасники свята мали  можливість простежити  споконвічне прагнення українського народу до волі, свободи та незалежності.

Представлені  книги висвітлюють доленосні події в історіїї нашої держави й дають цілісне уявлення про основні віхи українського державотворення, утвердження української ідентичності, віднайдення Україною шляху до себе.

Хай у вас святиться, веселиться святая йорданськая водиця!

Кажуть у січні скільки днів, скільки й свят. І справді зима прийшла і празників привела. Починаючи від святвечора 6 січня і завершуючи Водохрещем  на Україні проходять святки.

Водохреща – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг,  нею напували худобу, щоб краще плодилася, скроплювали домівки та стайні від злих духів. Ця вода ніколи не псується, завжди придатна до вживання, вона до самих наступних зимових свят зберігатиме в собі таємниці загадкового і дивовижного світу казкових уявлень наших предків, сповнених високої поетики духовного самоочищення.

Саме про це та про народні традиції, звичаї та обряди, пов’язані із відзначенням цього величного свята розповіла присутнім під час засідання клубу «Надвечір’я» бібліотекар читального залу  Р. Скоропад.

Присутнім було представлено  тематичний перегляд літератури  «А що третє свято - святе Водохреща».