Подорож у чарівну казку

Галина Малик - талановита поетеса, прозаїк, драматург, перекладач, видавець і просто мудра та світла людина. До свого 65-річного ювілею вона дійшла з вагомим доробком – біля 60-ти книг, багато з яких стали лауреатами різних престижних премій, в т.ч три премії «Книга року» в номінації «Дитяча література».

Ці сповнені дивовижних пригод книги, відомі читачам Іспанії, Франції, Німеччини, Росії, Угорщини, Італії. Вельми полюбились вони і читачам Липовецької районної бібліотеки для дітей. Щоб іще раз поринути в дивовижний казковий світ улюбленої письменниці, юні читачі з радістю взяли участь у книжковій естафеті «Світ незвичайних пригод Галини Малик». Передаючи естафету один одному, учасники заходу представляли свої улюблені книги та їх героїв. Всі захоплено зустрічали Вуйка Йоя і Лишиню, Алю, безпритульного Хроню, фантастичних прибульців з паралельного світу, побували в незвичайній країні Сяк-Таків, країні Недоладії, в зачарованому місті, де сміятись, гратись, мріяти і вірити в чудеса заборонено.

Усі знавці творчості Галини Малик взяли участь у грі «Вірю-не вірю» по книзі «Пригоди Алі в країні Недоладії» та у вікторині «Пізнай героя».

Одержавши естафету від учасників заходу бібліотекар читального залу познайомила присутніх з новими книгами письменниці. Запрошуємо всіх прочитати найпопулярніші книги ювілярки і поринути в світ дивовижних, незвичайних пригод.

Малик, Г. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії. – К.:Веселка, 1990. – 127с.

Малик, Г. Вуйко Йой і Лишиня. – К.: Грані-Т, 2010. – 128 с.

Малик, Г. Вуйко Йой і Страшна Велика Кука. – К.: Грані – Т, 2011. – 136 с.

Малик, Г. Злочинці з паралельного світу. – Вінниця: Теза, 2008. – 219 с.: ілюстр.

Малик, Г. Сміятися заборонено. – К.: Джерело, 2005. – 112 с. – (Для тих, хто не любить читати).

«Перший Спас час припас»

Серед слов'янських народів свято Маковея, що припадає на 14 серпня, - одне з найпоетичніших і вельми шанованих (у народі його іще називали першим Спасом чи Спаса на воді). За традицією предків, цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. У давнину хворі на пропасницю купалися у річці, бо вода цього дня вважалася цілющою. Також в цей день вшановують сім святих мучеників Маковеїв, які відзначались великим героїзмом. Захищали палестинську землю від чужинців. У народній уяві їхні подвиги часто ототожнювались із героїзмом славних запорізьких козаків.

У це свято народ віддає шану його символам – святому хлібу та маку.

Для українського селянина день Маковея дуже важливий, бо тоді посвячувався хліб нового врожаю. Люди набирали у вузлики різні пашні і несли до церкви  святити, а посвятивши, висипали у зерно ( яке будуть сіяти) – «щоб Бог родив гарний хліб».

Напередодні свята Маковея на абонементі Липовецької ЦРБ організовано перегляд літератури під назвою "Перший Спас час припас".

\

Зустрічає медом, яблуками нас

гість щедрий сонцесяйний Спас

Традиційний землеробський та релігійний календар наших предків увібрав досвід багатьох поколінь і регламентував усе життя українців – землеробів. Про цикл народних свят, традицій, звичаїв і прикмет, пов’язаних з початком осені, розповідає нова книжкова викладка-інсталяція в Липовецькій районній бібліотеці для дітей.

Інформаційні народознавчі хвилинки, бесіди, що проводяться бібліотечними працівниками, розкривають користувачам зміст експонованих матеріалів, як з традиційно-народної так і християнської точки зору.
Ставши свідками Божої Слави - Преображення Господнього, люди приносять подяку Богові за благословіння їх праці та її вінець - щедрі земні плоди.

«На Іллі – новий хліб на столі».

2 серпня - день Пророка Іллі. Цей святий один з найбільш великих пророків старого заповіту. Народився в Палестині за дев’ять століть до народження Ісуса Христа. Ще змолоду присвятив себе служінню Богові,навіть оселився серед пустелі та вів життя в пості та молитвах. За церковними переказами, пророк Ілля за свою службу во славу Господа був узятий на небо - відправився туди на вогненній колісниці.

  В народній уяві святий Ілля  був покровителем хліборобів. Адже, цього дня закінчується календарне літо. Починається озимий посів жита та пшениці. Тому селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі  новий хліб на столі».

В читальному залі Липовецької центральної бібліотеки відбулося засідання клубу  «Надвечір’я», тема засідання   «На Іллі – новий хліб на столі».

      Християнство-основа Європейської

 цивілізації

        Сьогодні в Україні відзначають державну пам'ятну дату - День хрещення Київської Русі.

У православному церковному календарі — це день пам'яті рівноапостольного князя Володимира (960-1015).

        Заснування цього свята пов'язано з підписанням 25 липня 2008 року Указу Президента України "Про День хрещення Київської Русі-України".

        Сама історична подія відбулася у 988 році. Вона стала ключовою і вирішальною в подальшому розвитку всієї Київської Русі. Хрещення пов'язують з ім'ям князя Володимира Великого, якого церква визнала святим рівноапостольним. З 988 року на території Київської Русі почали активно зводити православні храми, розпочався процес поширення християнства у Великому Князівстві Руському.

        З нагоди цієї події в читальному залі Липовецької центральної районної бібліотеки оформлена викладка літератури  «Християнство - основа Європейської цивілізації».  Читачі бібліотеки мають можливість переглянути літературу про   Володимира Великого, князя Русі-України, який заклав  підвалини української державності, книги  «Как была крещена Русь…», «Повість минулих літ…», «Невідома Україна», «Видатні постаті в історії України», Миколи Костомарова «Історія України в життєписах визначніших її діячів», Семена Скляренка «Володимир»,  Михайла Грушевського «Духовна Україна», тощо.

Купіль нашого хрещення

        

В Липовецькій районній бібліотеці для дітей експонується тематична викладка літератури «Купіль нашого хрещення», присвячена Дню  хрещення України-Руси, який щорічно відзначається в Україні 28 липня.

Впродовж кількох днів бібліотекарі знайомитимуть користувачів з матеріалами експозиції, які відкриють дивовижну, захоплюючу, повну легенд і ще мало досліджену науковцями історію хрещення нашої прабатьківщини.

Завітайте і ви в нашу бібліотеку, пориньте в атмосферу історико-культурних подій, розгублених в часі історичних фактів, які змінили хід нашої історії.

                     «Вітрами й сонцем Бог мій шлях          намітив...»

        Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив

         Та там, де треба, — я тверда й сувора

         О, краю мій, моїх ясних привітів

         Не діставав від мене жодний ворог.

      Олена Теліга – талановита українська поетеса й публіцистка, громадська діячка й патріотка, займає належне їй місце серед національних героїв і визначних діячів культури України.
      Олена Теліга належить до тієї плеяди поетів і самозречених борців за волю й незалежність України, яких не так вже й рясно на тернистій українській літературній ниві. Тому вона й повернулася до нас лише із здобуттям Незалежності.  

      21 липня у читальному залі Липовецької центральної районної бібліотеки  оформлено перегляд літератури «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив...», присвячений 110-й річниці від дня народження видатної доньки українського народу. З книг, викладених на перегляді, читачі могли  ознайомитися  з героїчною поєзією Олени Теліги, та дізнатися про те,  як із народженої в Петербурзі російськомовної дівчинки, формувалась особистість,  яка обрала в житті складний і небезпечний шлях патріота-борця за щасливу долю України, про  активну громадську діяльність, в якій вона брала участь  в окупованому Києві.