Праця аграріїв – одна 

з найдавніших   на землі.

Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства. Це свято присвячене всім аграріям країни, було засноване в 1993 році. Наш край завжди славився своїми чорноземами і людьми, які плекають на рідній землі найсвятіший із всіх скарбів - хліб. У нас на Україні  ведеться так, що хліб у хаті - то багатство, сіль то гостинність і щирість.

Це - свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. Це - свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності та господарювання.

Напередодні Дня працівників сільського господарства України відділ обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ організував у фойє  районного будинку культури  виставку – інсталяцію під назвою «Праця аграріїв – одна з найдавніших   на землі».

Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути 

і вірність тобі берегти

Під такою назвою в  районній бібліотеці для дітей проведена літературно-музична композиція, приурочена 105-річниці від  дня народження Андрія Малишка - відомого українського поета-лірика, перекладача, публіциста, автора перлин української пісенної культури .

 У виконанні читачів бібліотеки  на заході лунали найкращі Малишкові   поезії   із збірок: «Україно моя», «Що записано мною», «Серце моєї  матері», «Полудень віку», «Листи на світанні», «Прозорість», «Дорога під яворами», «Серпень душі моєї». Загалом творча спадщина А. Малишка  нараховує  більше 40 збірок, і понад 100 пісень.  В українську літературу він увійшов і  як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні.

Хвилини музичної насолоди присутнім подарували пісні  «Вчителька», «Пісня про рушник», «Київський вальс».

Художній світ створений А. Малишком - це великий і щедрий дар рідній Україні, своєму народу.

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова…»

Яка у ній сила — і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!

В. Сосюра

Українська мова й писемність — це здобуток культури і духовної діяльності українського народу. В ній і мудрість віків, і пам'ять народу, і щирість душі .

      9 листопада наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято — День української писемності та мови. Це свято було встановлено в 1997 році Указом Президента України   з метою відзначення важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства. і спрямоване на підтримку рідної мови, її вивчення, розвиток і популяризацію та водночас демонстрацію її багатства та красоти.

Наша солов'їна рідна мова - лірична і неповторна, поетична і спокійна, лагідна і мелодійна. ЇЇ розвивали і прославляли Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Василь Стус та інші.

Підтримуючи українську мову , ми змінюємо нашу державу ,захищаємо корінну націю ,її гідність, право на існування та майбутнє, сприяємо  становленню миру і ладу в Україні та цілому світі.

До Дня української писемності та мови у читальній залі Липовецької ЦРБ, для користувачів бібліотеки оформлена  виставка- калейдоскоп «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова…». Серед книг, представлених читачам, видання з історії української мови, українського літописання, письменства, енциклопедичні, довідкові, літературно-художні та інші видання.

      Мова безцінна - перлина, нею завжди дорожіть

9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови на честь ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Українська мова - найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія народу, його душа, культура. Нею розмовляє близько 45 млн. людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

         До Дня української писемності та мови в районній бібліотеці для дітей проведено поетичний альбом «Мова безцінна–перлина, нею завжди  дорожіть». З великим піднесенням і гордістю діти декламували вірші українських майстрів поетичного слова про писемність та мову.

 Книжкова виставка «Любимо, шануємо, вивчаємо» привертає увагу  читачів до історії української мови, народної мудрості, славетних майстрів рідного слова і до сучасних проблем мови.

Юні друзі!

           Любіть, мов сонце, материнську мову… Бо вона квітне над світом веселкою,береже минуле, шанує сучасне. Вона – наша правда і душа.

«Люблю любов розквітлу і воскреслу…»

Юрій Сегеда - український поет і прозаїк, член Національної спілки письменників України. Він народився 6 жовтня 1977 року у Вінниці. В сім'ї Василя Івановича та Людмили Романівни Сегеди. Згодом родина оселилася в місті Липовець. У 1994 році Юрій закінчив Липовецьку середню школу №1.

У 2001 році здобув філологічну освіту у Вінницькому педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського. Там навчався в аспірантурі та працював на кафедрі української літератури . З 2005 р. — на журналістській роботі: спочатку — кореспондент обласного радіо, згодом і дотепер — провідний журналіст газети «Вінниччина».

Порадниками на початку літературного шляху був батько Василь Сегеда та вчителька української мови та літератури Ганна Патер, пізніше — письменники Анатолій Бортняк, Михайло Каменюк, Ніна Гнатюк, Василь Кобець, наразі — Дмитро Павличко та Анатолій Подолинний, які написали передмови до його книг.

Юрій Сегеда має три  збірки ліричних поезій. Перша -  «Давно на світі не було дощу…», а за другу книгу «Світлі крила» (2004 рік) був прийнятий до Національної Спілки письменників України, відзначений літературною премією імені Василя Симоненка. Третя його збірка – «Святий Георгій». Добрі слова про неї сказав Дмитро Павличко. У цій збірці помістились і авторські переклади. Юрій Сегеда переклав з російської вірші вінницької поетеси Юлії Броварної та кілька творів африканського поета Джозефа Брімакомбе. А ще має книгу гуморесок «Вибране з кумедного». Стипендіат Вінницької обласної Ради та облдержадміністрації у 2012 і 2013 рр.

Сьогодні у читальній залі Липовецької ЦРБ відбувся вечір-портрет «Люблю любов розквітлу і воскреслу…» присвячений ювілею поета-земляка, на яку був запрошений власне сам письменник, вчителька та наставник Ганна Патер, почесний краєзнавець України, поціновувач творчості Юрія Сегеди Олександр Роговий, старшокласники колегіуму ім. В. Липківського. На адресу ювіляра прозвучало багато гарних слів та побажань. Сам поет коротенько розказав про себе, своє життя та творчість. Зачитав свої ліричні поезії та гуморески, чим дуже захопив школярів та всіх присутніх. На завершення вечора методист РБК Ярослав Пшиворський подарував пісню на слова Юрія Сегеди.

Також до заходу був організований бібліографічний огляд літератури під назвою «Світлі крила Юрія Сегеди».

Війна на сторінках книг

         28 жовтня в Україні щорічно відзначається свято – День визволення України від фашистських загарбників, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

Напередодні Дня визволення України від фашистських загарбників в читальній залі  Липовецької центральної районної бібліотеки  відбулося чергове засідання клубу «Горлиця».

На засіданні пройшла година – спомин «Війна на сторінках книг».  

І.Д.Красовський – історик, етнограф, громадський  діяч

XXI cтоліття 

 

Іван Красовський — історик, лемкознавець, етнограф, публіцист, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), член Спілки журналістів України та громадський діяч.

Ще будучи студентом І. Красовський почав вивчати історію і культуру рідної етнічної грипи – лемків. У 1956 р. він опублікував статтю „Лемки та їх походження".

Іван Красовський брав надзвичайно активну участь у міжнародних, всесоюзних і республіканських наукових сесіях і конференціях. Він — один зі засновників товариства «Лемківщина» у Львові та Комісії по Лемківщині при НТШ та автор численних нарисів, рецензій, переважно на лемківську тематику та безліч наукових праць і монографій.

Іван Красовський є автором історичної кіноповісті «Андрій Савка» («Дукля» 1-2, 1984), великої праці «Матеріальна культура лемків» («Лемківщина», т. 2. 1988), монографії «Прізвища галицьких лемків ХVІІІ ст.» (Львів, 1993). Окремими книжками вийшли також «Лемківщина у боротьбі за возз’єднання з Україною» (Нью-Джерсі, 1964), «Хто ми, лемки…».

За кілька місяців до смерті І. Красовського здійснилася його заповітна мрія: було видано його „Енциклопедичний словник Лемківщини».

Напередодні 90 – річчя від дня народження Івана Дмитровича Красовського у читальній залі Липовецької ЦРБ була проведена історична бесіда під назвою «І.Д.Красовський – історик, етнограф, громадський  діяч XXI століття», для користувачів юнацького віку.