Живи і міцній, Українська державо!

День Незалежності України – важливе свято для кожного українця. У 2019 році наша країна святкує вже 28 річницю своєї незалежності. В цей день прийнято згадувати усіх, хто працював і працює на благо держави, а також дякувати тим, хто жертвує своїм життя заради мирного неба.

Для багатьох українців День незалежності – довгоочікуване свято, яке забарвлене сумом. Адже цього дня згадуються щемливі моменти нелегкої української історії, а також війну на Донбасі, яка триває вже не один рік, анексований Крим та мужніх українських захисників.

Напередодні 28-ї річниці від Дня незалежності України у читальній залі Липовецької ЦРБ на засіданні клубу «Горлиця» відбулася презентація книжково – ілюстративної виставки під назвою «Живи і міцній, Українська державо!».

Виставка знайомить користувачів з історією та культурою великої європейської держави – Україна ,життям країни, її історичним минулим та сьогоденням, з чудовими краєвидами України та з найважливішими історичними подіями держави.

Нехай натхненна, наполеглива праця кожного стане надійною основою та рушійною силою розвитку нашої держави, прикладом честі, слави і волі підростаючому поколінню, яке в невдовзі продовжить нашу справу та житиме в процвітаючій країні.

Ми пам’ятаємо Героїв Липовеччини

 П’ять років тому в Україні було оголошено про початок антитерористичної операції (АТО) без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України.

За ці роки війна забрала життя більше 14 тисяч українців, з них близько 3-х тисяч — військовослужбовці. Жертвами війни на Донбасі стали понад 10 тисяч осіб, серед них і мирні жителі, поранених близько 30 тисяч. За різними даними зниклими безвісти вважаються від декількох сотень до тисячі людей.

Живим ланцюгом та на колінах Липовчани зустрічали кортежі із домовинами героїв, загиблих у зоні АТО.

Ми вшановуємо світлу пам'ять мужніх воїнів - які не роздумуючи стали на захист своєї Батьківщини. Серед них Шевчук С.І. з Росоші. Халус Р. П. з с. Козинець, які 5 років тому загинули в зоні АТО. Заєць Р. М. якому  сьогодні  виповнилося б 35 років, колишній мешканець с. Теклинівка. Теж загинув в зоні АТО.

 Липовеччина знає і пам’ятає своїх героїв, які віддали своє життя за Батьківщину. Це непоправна втрата для сім’ї, громади, людства, України.

В пам’ять цих жахливих подій, на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ було проведено годину скорботи «Ми пам’ятаємо Героїв Липовеччини».

 Схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав свої життя, відійшовши в безсмертя.

Сад китайських народних казок

В межах Року Китаю в Україні районна бібліотека для дітей провела для найменших відвідувачів художнє читання «Сад китайських народних казок».

Діти залюбки пройшлися сторінками найдавніших казок про тварин: «Герой, що вбив тигра», «Жаба та тигр». Нам дещо дивно чути, що тигра китайці вважають царем звірів, адже в інших країнах такої честі заслужив тільки лев.

Досить багато у китайців чарівних казок, серед них «Чарівний чан», «Чарівний батіг» про вірність та дружбу, щедрість людської душі.

Сподобалися малечі і побутові казки: «Пензлик Маляна», «П’ятеро братів Лю», в яких мовиться здебільшого про звичайних людей, про їхні дії та вчинки. Ці казки вчать дітей мудрості, людяності, застерігають від поганих та необачних вчинків.

Однойменна яскрава книжково-ілюстративна виставка, організована працівниками бібліотеки, продовжить українським читайликам знайомство з дивовижним світом китайських народних казок.

«Ах молодість! Яка ти прекрасна…»

В людському житті є різні етапи. Молодість – один з них. Молодь сповнена сил і енергії для нових відкриттів, вона – частина робочої сили будь-якої країни. Молодь прагне отримати освіту і працювати. Вона також створює міцні сім'ї, де з'являються нові діти. В деякому сенсі молоді люди – це бунтарі, які нещодавно були юнаками.

Міжнародний день молоді відзначають 12 серпня. Це свято було започатковано Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1999 році. Ініціаторами появи свята виступили учасники Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді. Ця конференція відбулася в серпні 1998 року в Лісабоні. І вже в 2000 році вперше світова спільнота відзначала свято молодих.

На абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ до Міжнародного дня молоді оранізований прес-огляд  під назвою «Ах молодість! Яка ти прекрасна…» для користувачів юнацького віку.

Пантелеймон Куліш – особистість, письменник, мислитель

"Віщуванням новим

Серце моє б'ється, —

Через край із серця

Рідне слово ллється…"

П. Куліш

7 серпня 2019 року виповнюється 200 років з дня народження видатного письменника, перекладача, історика, громадського діяча, фольклориста, однієї з основних постатей національної культури – Пантелеймона Куліша. Враховуючи його вагомий внесок в розвиток української літератури, культурне та суспільно-політичне життя України, Верховною Радою України прийнято Постанову «Про відзначення 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша»

Завдяки діяльності Пантелеймона Куліша з’явилися видання багатьох майбутніх класиків української літератури: Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Олекси Стороженка, Ганни Барвінок, видання творів та біографії Миколи Гоголя.

Пантелеймон Куліш відомий не тільки перекладами творів Шекспіра та Байрона, а й першим переклав Святе Письмо українською.

Як видавець він дбав і про потреби народної освіти. Так, в його друкарні в 1863 році побачила світ перша україномовна арифметика. Упорядкував видання відомий громадський діяч та письменник Олександр Кониський, а кошти на друк зібрав Микола Костомаров.

Іван Франко називав Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».

Пантелеймон Олександрович Куліш належить до найактивніших діячів українського суспільно-культурного руху 40-90 рр. XIX століття. Він проявив величезну творчу енергію, фантастичну одержимість у подвижницькій діяльності над розбудовою української культури та літератури, багато зробив для пробудження національно-патріотичної самосвідомості українців.

Сьогодні до 200-річчя від дня народження Пантелеймона Олександровича  Куліша в читальній залі Липовецької ЦРБ бібліотекар І кат. Козел Т.С. провела бесіду-портрет для користувачів бібліотеки під назвою «Пантелеймон Куліш – особистість, письменник, мислитель».

В ході бесіди користувачі познайомилися з літературною спадщиною Пантелеймона Куліша та світом героїв його першого історичного роману «Чорна рада», красою та багатством матеріальної та духовної культури козацької України. Вони прилучилися до соковитої української мови, пересипаної прислів’ями та приказками, до народної пісні, що і сьогодні летить над світом, до легенд і переказів, які хвилюють своєю незвичайністю і таємничістю.

Минуло вже більше століття з часу всього написаного талановитим письменником Пантелеймоном Кулішем, але й сьогодні його твори хвилюють користувача і ними по праву пишається український народ.

Славний діяч українського  письменства

Постать Пантелеймона Куліша - одна з найяскравіших особистостей ХІХ століття. Народився Пантелеймон Олександрович 7 серпня (26 липня за старим стилем) 1819 року на хуторі біля містечка Воронеж Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Був дитиною від другого шлюбу дрібного маєткового дворянина Олександра Андрійовича, який походив зі старшинського козацького роду Кулішів гербу Сліповрон, і доньки козацького сотника Івана Гладкого — Катерини. 

Навчався у повітовому училищі в Новгороді – Сіверському, 5 років – у гімназії. Після  гімназії, поступає до Київського  університету на кафедру філології.

Їде викладачем в Луцьк. Потім до Київської та Рівненської гімназій, далі влаштовується на роботу в Петербург на посаду старшого учителя гімназії при університеті.

1847 році заарештовують за участь у Кирило – Мефодіївському братстві, доставляють у Петербурзький каземат. Дістає письменник вирок: із забороною писати відіслати у Вологду. Довголітні клопотання призводять до помилування і Куліш повертається до Петербурга, де працює редактором статистичних міністерських видань.

У 1857 році виходить  «Чорна рада» - історичний роман, який  справедливо вважається одним  з найкращих історичних творів, Куліш підніс ним українську літературу до світового рівня. Саме він започаткував український історичний роман. Пантелеймон Олександрович був мистецьким новатором у галузі перекладу світової  літератури українською мовою, та ще й в той час, коли видані були укази про заборону рідної мови, він перший переклав Біблію, створив перший український правопис на фонетичній основі («Кулішівка»), створив «Граматику» для українських шкіл.

У 1858 році відкриває власну друкарню, потім здійснює мандрівку Європою.

Працює чотири роки у Варшаві директором департаменту Духовних справ. У 1877 році звільняється зі служби та живе  до кінця життя хуторі Мотронівка на Чернігівщині.        

У своїх  творах Пантелеймон Куліш  порушував важливі проблеми, які є актуальними й сьогодні: батьки і діти, кохання й подружнє життя, патріотизм і незалежність держави, ставлення влади до народу, народна мораль, добро і зло.

Усе своє життя Куліш служив українській національній ідеї, у ній – його єдина мета, у ній він був послідовний.

До 200-річчя ві дня народження Пантелеймона Куліша на абонементі  відділу обслуговування Липовецької ЦРБ представлена виставка - ювілей під назвою «Славний діяч українського письменства» для користувачів бібліотеки.

Полум’яний патріот України

     7 серпня 2019 р. Україна відзначає 200-річчя від дня народження українського письменника, поета, фольклориста, етнографа, перекладача, критика, редактора, видавця та громадського діяча Пантелеймона Олександровича Куліша. Його внесок в українську культуру, мову та літературу вагомий і безперечний.

   Майже 57 років невтомної творчої праці автора були спрямовані на піднесення свідомості й національної гідності народу, збагачення його культури, науки, освіти, він написав близько 50 томів наукових, публіцистичних та художніх праць.  П. Куліш створив перший український фонетичний правопис, який справедливо названо його ім’ям – «кулішівка». Вболіваючи за освіту і виховання українських дітей, їхню духовність, П. Куліш видає для них «Граматку» – український буквар і читанку.

      До ювілею славетного українця районна бібліотека для дітей з користувачами-дітьми провела історичну слайд-бесіду «Полум’яний патріот України», презентувала їм виставку-ювілей «На орбіті світового письменства».
    Пантелеймон Куліш вірив, що нащадки зможуть дати належну оцінку його творчості, його вболіванням за долю України.