вівторок, 9 липня 2024 р.

Книжковий дивосвіт Ігоря Калинця

Книжковий дивосвіт Ігоря Калинця

Калинець Ігор Миронович – український поет, прозаїк, громадський діяч. Народився 9 липня 1939 року в м. Ходорові на Львівщині. Автор багатьох книг для дорослих, лауреат Шевченківської премії. Відзначений преміями ім. Івана Франка, ім. В. Стуса, Міжнародною премією родини Антоновичів, Міжнародною поетичною премією у Франції. Світ визнав його одним із кращих поетів нашого часу, вірші цього поета перекладено дванадцятьма мовами.

Велику нішу в творчому доробку письменника складають вірші, оповідки й казки для дітей. Починаючи з «Книжечка для Дзвінки», виданої в Києві 1991 року, одна за одною виходять й інші книжки: «Пан Ніхто»,  «Про дівчинку і квіти», «Дурні казки», «Різні-прерізні телеляківки», «Казки зі Львова», «Забави тістечок», «Небилиці про котика і кицю», «Данка і Крак» та багато інших. Його називають «чарівним казкарем зі Львова».

До 85-річчя від дня народження письменника з читайликами бібліотеки у відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено літературний кошик «Книжковий дивосвіт Ігоря Калинця». Діти мандрували сторінками творчості поета,  із великим задоволенням читали вірші, стали активними учасниками вікторини.

Вітаємо з днем народження, прекрасного поета! Бажаємо безперервного потоку ідей, завжди правильно підібраних слів, лояльних редакторів і багато шанувальників свого таланту! Барвистих вражень, прекрасного самопочуття і величезного добробуту!

субота, 6 липня 2024 р.

У цей день вшануймо пам’ять нашого Героя Юрія Юрійовича Свящука, який народився у селі Росоша 6 липня 1999 року і віддав своє життя за нашу свободу.

Незважаючи на свій молодий вік, Юрій не вагаючись, на контрактній основі добровільно вступив до лав ЗСУ восени 2021 року. Вірно служив Україні та її народу, тому за розумну ініціативу, сумлінне виконання обов’язків у ході ведення бойових дій, виявлені мужність і відданість українському народу був відзначений Грамотою командира 59-ї ОМБ ім. Якова Гандзюка. З початком повномасштабного вторгнення, Юрій Свящук добре розумів, що назад шляху немає. Два роки життя солдата військової частини А2980 пройшли в окопах і бліндажах, у боях за рідну країну.

24 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області, під час артилерійського обстрілу наш Захисник загинув, отримавши важкі  поранення.

Юрій був справжнім патріотом, вірним сином України. Його відвага, мужність та самовідданість служать прикладом для всіх нас. Він не вагався, коли настав час захищати свою Батьківщину, і зробив найбільшу жертву заради нашого мирного майбутнього. Ми памятатимемо Юрія не лише як Героя, але й як доброго друга, сина, брата, чоловіка та батька. Його щира усмішка, доброта і життєрадісність завжди залишатимуться у наших серцях.

Вічна слава та пам’ять!

четвер, 4 липня 2024 р.

    Сьогодні, 4 липня, вшановуємо память Героя, який віддав своє життя за цілісність та незалежність рідної землі, старшини Збройних Сил України Володимира Івановича Полупанова, який народився в цей день 1976-го року.

    Володимир брав участь у багатонаціональних військових навчаннях Щит миру між Україною і країнами НАТО.  У Французькому легіоні виконував миротворчі місії в Югославії, де отримав поранення. Влітку 2014 року добровольцем пішов боронити кордони Батьківщини. Розвідник 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади загинув 6 лютого 2015 року в бою, захищаючи взводний опорний пункт поблизу населеного пункту Рідкодуб Донецької області в районі Дебальцева. 

    За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Захисник посмертно нагороджений орденом За мужність III ступеня. 

    На його день народження ми згадуємо Володимира з глибокою повагою та вдячністю. Памятаємо його як сміливу, добру та чесну людину, яка до останнього подиху виконувала свій обовязок перед народом і державою. Вічна память і слава Герою України, старшині Володимиру Івановичу Полупанову

вівторок, 2 липня 2024 р.

Дідух – символ національної свідомості

 Дідух – символ національної свідомості

    Сьогодні в КЗ «Липовецька публічна бібліотека» відбувся майстер-клас з виготовлення дідухів. Бібліотекар Скитківської сільської бібліотеки  Любов Іванівна Хілько радо поділилася основними технологічними особливостями їх виготовлення, яких навчилася від бабусі-прабабусі з колегами та запрошеними .

    Також, майстриня розповіла сакральне значення дідуха в житті наших предків. А саме, що Дідух – це дерево роду, його цілком можна вважати  Світовим деревом, яке об'єднує та підтримує усі світи. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників та покровителів будинку. Це символ святого відродження живого, що є на світі. Це жертва кращого снопа природі та її силам і духам. Сьогодні дерево Роду, як старовинний оберіг, потроху вертається в наше життя та домівки.

     «Ноги», завдяки яким він міцно стоїть, уособлюють коріння, світ мертвих. Верхня частина, що символізує серединний світ, світ людей, має у кожному пучку по сім штук колосків. Сімка — одне зі знакових чисел, це сім днів тижня, сім поколінь, сім кольорів веселки. Зернятка у колосках — верхній світ з божествами, птахами та солярними символами. 

    Колись давно, ще у наших бабусь, його місце було під іконами. І стояв там Дідух аж до самого Водохреща – тобто до 6 січня. А вже після його обробляли – обмолочували, зерно висівали, солому за традицією палили на дорозі. В наш час також можна висіяти зерно, хай і символічно. І ніколи не можна викидати Дідуха на сміття – це прадавній символ не тільки Різдва, але й зв’язку поколінь, що мусить тривати нерозривно, символ багатства та добробуту, спокою та життя.

    Таким чином давня гарна українська традиція відроджується, і кожен залюбки може створити сам, своїми власними руками оберіг для родини та оселі, прикрасити ним свою домівку та зробити свято Різдва ще більш затишним та родинним.







Поет, прозаїк, публіцист і кінодраматург

 Поет, прозаїк, 

публіцист і кінодраматург

    Сьогодні, 2 липня, виповнюється 80 років від дня народження письменника, творчість якого вирізняється глибокою емоційністю, патріотичністю та привязаністю до рідного краю, поета, прозаїка, драматурга та публіциста родом із села Зозів - Володимира Семеновича Рабенчука.   
    Народився Володимир Семенович у важкий час Другої світової війни. Навчався у місцевій школі, згодом здобув вищу освіту на факультеті журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, що суттєво вплинуло на його літературний шлях. По закінченні університету працював у різних редакціях, що дало йому можливість розширити свої літературні горизонти. Почав свою письменницьку діяльність із поезії. Перші вірші відзначалися глибоким ліризмом і патріотичною тематикою. Згодом він звернувся до прози, де виявив себе як талановитий романіст і новеліст. Його проза часто торкається тем історичної памяті, національної ідентичності, соціальних проблем та часто відображає життя українського села, традицій і культури українського народу. Його літературний стиль вирізняється яскравими образами, глибокими роздумами та багатством мовних засобів.
    Також письменник займався кінодраматургією, а саме - писав сценарії до стрічок про історичні  міста й архітектурні пам’ятки (“Храм Поділля, Шаргород, Місто на Кучманському шляху, Диво старого Тіроса, Палаци Поділля), письменників-земляків (С. Руданського, М. Трублаїні, М. Стельмаха). Всього налічується 16 документальних фільмів.
    Володимир Семенович активно займався громадською діяльністю. Він був членом Спілки письменників України, брав участь у численних культурних та літературних заходах. Його діяльність була спрямована на популяризацію української культури та літератури, підтримку молодих талантів. 
    На жаль, життя видатної людини, заслуженого працівника культури України, державного радника податкової служби другого рангу, члена Національної спілки журналістів України обірвалося на 79-му році життя, у Польщі, куди він виїхав на початку повномасштабної війни в Україні. Після кремації тіла, прах доставлено в Україну і поховано на Сабарівському кладовищі у  Вінниці.
    Творчість Володимира Рабенчука має велике значення для української літератури. Його твори стали джерелом натхнення для багатьох письменників і поетів. Він залишив значний внесок у розвиток української літератури, який відзначається не лише в Україні, а й за її межами. 
    Поцікавтесь життям та творчістю визначного письменника у нашій книгозбірні! На абонементі обслуговування дорослих користувачів КЗ “Липовецька публічна бібліотека” представлена виставка-ювілей до 80-річчя від дня народження Володимира Рабенчука “Поет, прозаїк, публіцист і кінодраматург”.


Світ Володимира Рабенчука

 

понеділок, 1 липня 2024 р.

    Сьогодні минають роковини з того дня, як страшна звістка прийшла у ще одну сім’ю нашої громади... 1 липня 2023 року у війні за волю України, від важкого поранення загинув Богдан Олексійович Юра із села Лозувата.

    На весні 2022 року Богдан був призваний по мобілізації у лави ЗСУ. Більше року солдат-гранатометник мужньо боронив рідну землю у складі військової частини  А7014.

    Захисник мав багато планів на життя, але країна-терорист вбила ще одного чоловіка, який міг зробити багато добрих справ. Життя Воїна обірвалось у населеному пункті Містки Сватівського району Луганської області під час обстрілу РХЗВ.

    Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав свій останній подих життя заради мирного неба, заради своєї родини, заради своєї Батьківщини і заради кожного із нас. Вічна пам’ять і слава Герою!